Спроможність місцевих рад під час війни: уроки одеського кейсу
18
28 жовтня Одеська міська рада провела сесію після кількох невдалих спроб зібрати кворум на тлі політичного протистояння та суперечок навколо депутатських мандатів. Водночас труднощі в роботі ради відображають ширшу проблему місцевого самоврядування під час війни: скорочення депутатського корпусу, неможливість провести чергові вибори та ризики втрати інституційної спроможності. Чому одеський випадок важливий не лише для міста та які виклики він порушує для роботи місцевих рад?
Одеська міська рада в умовах політичного протистояння
28 жовтня Одеська міська рада провела позачергову сесію, яка стала 55-м засіданням депутатів цього скликання. У порядку денному було 52 питання, що стосувалися складу виконавчого комітету, міського бюджету, медичних закладів та інфраструктури. На початку засідання зареєструвалися 35 депутатів - достатньо для початку роботи.
фото: Інтент/Наталя Довбиш
Цього разу раді вдалося зібрати кворум після кількох невдалих спроб провести пленарне засідання. Проте обставини, за яких відбувались попередні зриви, свідчать, що труднощі в роботі міськради не обмежуються організаційними питаннями чи розбіжностями щодо окремих проєктів рішень.
Одним із чинників протистояння стала ситуація навколо відкликання депутатів від партії «Довіряй ділам». У серпні партія оголосила про відкликання чотирьох своїх представників у міській раді. Частина відповідних рішень стала предметом судового оскарження, що ускладнило процедуру заміщення мандатів. Зокрема, судова заборона перешкоджала подальшим діям щодо мандата Василя Ієремії. На попередньому засіданні депутати від «Довіряй ділам» відмовлялися брати участь у роботі ради за його присутності в залі. Після тривалої перерви повторна реєстрація засвідчила присутність лише 32 депутатів - це на одного обранця менше, ніж було потрібно для кворуму. У результаті засідання не відбулося.
На сесії 28 жовтня територіальна виборча комісія оголосила про набуття повноважень п’ятьма новими депутатами. Водночас сама поява нових представників у складі ради не вичерпує проблеми: важливо, щоб процедури зміни депутатського корпусу залишалися юридично визначеними, а політичні суперечки навколо мандатів не перешкоджали роботі ради.
Одеська ситуація розгортається і в ширшому контексті. Після створення міської військової адміністрації у жовтні 2025 року змінився баланс управління містом, а питання взаємодії між військовою адміністрацією, виконавчими органами та депутатським корпусом стало неменш важливим та суперечливим. Тому численні зриви сесій варто розглядати не ізольовано, а в сукупності чинників - від внутрішньопартійних суперечок і судових процедур до невизначеності щодо практичної ролі місцевої ради в системі міського управління.
Проведення сесії 28 жовтня дало змогу повернутися до накопичених питань порядку денного. Проте це не свідчить про подолання проблем, які ускладнювали роботу ради впродовж попередніх місяців.
Тривале блокування роботи ради має і правовий вимір. Пункт 2 частини першої статті 78 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість дострокового припинення повноважень ради, якщо її сесії без поважних причин не проводяться у встановлені законом строки або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
Тому у випадку Одеси важливо, що депутатам вдалося відновити пленарну роботу 28 жовтня, але одночасно з тим, залишається питання: чи зможе рада надалі стабільно виконувати свої повноваження?
Порядок денний сесії
Одним з ключових рішень сесії 28 жовтня стало оголошення про набуття повноважень п’ятьма новими депутатами Одеської міської ради: Захаром Петровицьким, Олексієм Кисловським, Владиславом Касаткіним, Іриною Іордановою та Вікторією Богдан.
Їхнє входження до складу ради відбулося на тлі суперечок всередині партії «Довіряй ділам» і відкликання попередніх депутатів. Зокрема, рішення щодо відкликання депутата Василя Ієремії оскаржувалося в суді, який заборонив його виключення до вирішення спору.
Голова територіальної виборчої комісії Євген Григор’єв наголосив, що оголошений перелік нових депутатів є остаточним. Водночас ця ситуація показала, як внутрішньопартійні конфлікти та судові оскарження можуть впливати на формування депутатського корпусу й перебіг роботи ради.
Інші питання порядку денного також засвідчили, що за політичними суперечками стоять конкретні рішення, важливі для міста та його жителів.
Одним із рішень, яке вдалося ухвалити, стало включення до виконавчого комітету трьох представників ветеранської спільноти - Сергія Пушкаренка, Дениса Карташева та Вадима Нестеренка. За відповідні зміни проголосували 39 депутатів.
Це питання залишалося дискусійним ще з весни, коли між ветеранами, представниками профспілок і депутатами виник конфлікт щодо представництва ветеранської спільноти у виконкомі. Ухвалене рішення стало кроком до залучення ветеранів до роботи виконавчих органів міста.
фото: Інтент/Наталя Довбиш
Інший приклад - обговорення об’єднання дитячих поліклінік №5 та №7 із Центром первинної медико-санітарної допомоги №16. Проти запропонованої реорганізації виступали частина депутатів, медичні працівники та жителі. Під час сесії представниця ініціативної групи нагадала про петицію, що зібрала понад тисячу підписів, а також про звернення жителів Хаджибейського району, під яким, за озвученою інформацією, підписалися 7,5 тисячі людей. Серед застережень були можливе скорочення персоналу, ускладнення доступу до медичних послуг і ризики для пацієнтів. Попри аргументи щодо оптимізації витрат, проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів.
Не отримав підтримки й проєкт рішення про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту в Одесі. За нього проголосували 18 депутатів, двоє утрималися, ще 21 не підтримали рішення своїм голосом.
Депутати розглядали і питання, від яких залежить повсякденне функціонування міста. Рада підтримала прийняття автобусів із Дніпра, інвестиційну програму «Теплопостачання міста Одеси» на період із жовтня 2026-го до вересня 2027 року, а також створення комісії з інвентаризації майнового комплексу «Одесводоканалу», що перебуває в оренді ТОВ «Інфокс».
Рішення щодо порядку дій у разі блокування руху трамваїв і тролейбусів спочатку не набрало необхідної кількості голосів, однак після повторного розгляду його підтримали.
До порядку денного також увійшли прогноз бюджету на 2027-2029 роки, концепція інтегрованого розвитку громади та план реалізації міської стратегії.
Одеса не виняток: чому місцеві ради втрачають спроможність працювати
Проблеми, з якими стикається Одеська міська рада, не поодинокі. Повномасштабна війна змінила умови роботи місцевого самоврядування по всій країні: частина громад опинилася в окупації або поблизу лінії бойових дій, депутати виїжджають, складають повноваження чи не можуть бути замінені, а провести нові місцеві вибори під час воєнного стану неможливо. Через це поступово скорочується депутатський корпус і зростає ризик, що ради не зможуть зібрати необхідний для ухвалення рішень кворум.
Масштаб проблеми зафіксувала Лабораторія законодавчих ініціатив у дослідженні «Місцеві ради в умовах воєнного стану». Аналітики проаналізували роботу 24 обласних, 119 районних і 1449 сільських, селищних та міських рад. За даними дослідження, упродовж 2025 року не провели жодного пленарного засідання 21 районна рада - 17,6% від загальної кількості, а на базовому рівні не збиралися 211 рад - 14,6%. Найбільше таких випадків зафіксували в Донецькій, Луганській і Херсонській областях.
Проблема полягає не лише в тому, що ради не проводять засідання. Вони також поступово втрачають депутатів, а разом із ними - можливість повноцінно виконувати представницькі функції. Станом на початок лютого 2026 року в сільських, селищних і міських радах залишалися вакантними 3407 депутатських мандатів. Достроково припинили повноваження 15,1% депутатів обласних рад, 26,7% депутатів районних рад і 15,3% депутатів рад базового рівня. Важливо, що йдеться не виключно про території, які безпосередньо постраждали від бойових дій: дослідники звернули увагу на значну кількість достроково припинених повноважень і в окремих відносно безпечних областях.
Водночас ці цифри не означають, що всі ради, які втратили депутатів, перестали працювати. Проблема виникає тоді, коли скорочення складу унеможливлює проведення засідань або ухвалення рішень, а механізму оперативно заповнити вакантні місця немає. За даними дослідження, 5,5% рад базового рівня не мали правомочного складу. Отже, йдеться вже не тільки про окремі пропущені сесії, а й про ризик втрати інституційної спроможності місцевого самоврядування.
На цьому тлі одеська ситуація має свою специфіку. Якщо в багатьох громадах ризик втрати спроможності пов’язаний передусім із безпекою, окупацією та скороченням кількості депутатів, то в Одесі проблема проявляється також через політичне протистояння навколо складу ради й організації її роботи. Коли засідання не відбуваються або рішення не набирають необхідної кількості голосів, наслідки виходять за межі конфлікту між депутатами: відкладається розгляд питань, важливих для міста, а здатність представницького органу виконувати свою функцію стає предметом суспільного занепокоєння.
Місцеве самоврядування під час війни: хто ухвалює рішення і хто за них відповідає?
Тривала робота місцевих рад без нових виборів загострює питання не лише представництва, а й дієвості демократичних інституцій. Юридичне продовження повноважень не гарантує, що рада зможе стабільно працювати за зміни депутатського складу та політичних обставин.
Для Одеси це питання має практичне значення: навіть якщо міські служби продовжують працювати, необхідно розуміти, наскільки рішення щодо бюджету, комунального майна та міських послуг залишаються прозорими й підконтрольними громаді. Йдеться не про протиставлення міської ради та військової адміністрації, а про ефективність їхньої взаємодії та чіткість відповідальності кожної сторони.
Війна може вимагати швидших і більш централізованих рішень, однак це не скасовує потреби в інформуванні громадськості, контролі за використанням публічних ресурсів і зрозумілих механізмах звітування.
У цьому й полягає ширший виклик для місцевого самоврядування: забезпечити дієве управління без втрати представницької функції. Спроможність ради визначається не лише тим, чи може вона формально ухвалювати рішення, а й тим, чи зберігаються можливості представляти інтереси жителів, впливати на визначення місцевих пріоритетів і контролювати виконання вже ухвалених рішень.
Одеса Одеська міська рада
