Аби змінити формат проведення засідань, депутати внесли зміни до Регламенту роботи міської ради. Згідно зі змінами, під час встановлення карантину, режиму надзвичайної ситуації (тобто як зараз) чи введення надзвичайного стану міська рада може проводити засідання депутатських комісій та пленарні засідання в режимі відеоконференції.
Однак міська рада під час пленарних засідань однаково не буде порожньою: у сесійній залі під час онлайн конференції можуть бути присутні винятково: міський голова (якого зараз Полтава не має), секретар міськради, доповідач по проєкту рішення, члени лічильної комісії, депутати, які не мають технічної можливості брати участь в засіданні онлайн, працівники апарату і відділу програмного забезпечення, які обслуговуватимуть конференцію і посадовці, які саме – встановлюватиме розпорядження міського голови.
Інші депутати братимуть участь в режимі відеоконференції. Перегляд засідання буде доступний в прямому ефірі, трансляція відбуватиметься на офіційному вебсайті Полтавської міської ради.
Збиратися в такому режимі рада має право лише, щоб розглядати проєкти рішень, «які мають особливу важливість і пов’язані з запобіганням виникненню і поширенню, локалізацією і ліквідацією спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), економічним добробутом та правами людини».
Тут останні два словосполучення залишають простір для уяви, адже майже кожен проєкт ради стосується і «економічного добробуту», і «прав людини».
Як депутати голосуватимуть
Перед відкриттям засідання буде проводитися звична процедура реєстрації. В режимі відеоконференції це відбуватиметься так: голова лічильної комісії або її представник називає прізвища депутатів, які присутні на засіданні в приміщенні та онлайн. Навпроти кожного прізвища голова ставить відмітку «присутній» або «відсутній» та передає цей список головуючому. Той, у свою чергу, оголошує результати реєстрації і в присутності членів лічильної комісії відкриває засідання, за умови якщо на ньому зареєструвалися більшість депутатів від складу корпусу.
Проєкти рішень розглядатимуть у звичному форматі – із доповіддю розробника і виступами депутатів. Їхню тривалість не скорочували, тобто на доповідь з кожного питання відведено не більше 20 хвилин, на виступ кожного – не більше 5 хвилин.
Голосуватимуть депутати за доповненою процедурою поіменного голосування. Тут, очевидно, розробники проєкту намагалися передбачити і уникнути проблем, які можуть виникати під час онлайн засідань. Адже депутат під час кожного свого голосування, крім прізвища, ім’я, по батькові має оголосити назву проєкту, за який голосує, озвучувати свою позицію і піднімати руку (якщо голосує «за»). Після цього представник лічильної комісії має підтвердити, що голос зафіксовано і зробити відповідний запис в листі голосування.
Якщо хтось із депутатів не зміг проголосувати з технічних причин, йому надається повторна спроба після завершення голосування всіма депутатами.
Загалом алгоритм голосування такий:
1. Голова або представник лічильної комісії в алфавітному порядку називає
прізвище, ім’я та по батькові депутата. При цьому зображення цього депутата відображається в онлайн режимі.
2. Депутат ради після появи його зображення в онлайн режимі називає своє
прізвище, ім’я, по батькові, назву проєкту рішення, що розглядається. Після цього голосує, піднімаючи руку із озвученням позиції «за», без підняття руки при озвученні позиції «проти», «утримався» чи «не голосую».
3. Після кожного голосування депутата представник лічильної комісії повідомляє про те, що волевиявлення обранця зафіксовано та робить відповідний запис в листі голосування.
Чи всі підтримали зміни ?
«За» проведення сесій в онлайн режимі проголосували 27 депутатів із 29 присутніх на пленарному засіданні. Двоє представників корпусу Тетяна Паутова (позафракційна) і Вячеслав Федоряка (“БПП «Солідарність») утрималися.
Депутатка Тетяна Паутова пояснила нам, що загалом має позитивне ставлення до такого формату засідань, однак сама процедура викликає деякі питання:
«"Утрималась" - це не означає "проти", просто для мене, з точки зору фахівця, залишились деякі питання, які я хочу вивчити. Це механізм повністю новий».
Натомість Вячеслав Федоряка говорить, що онлайн засідання дадуть простір для маніпуляцій:
«Стосовно змін до Регламенту. Верховна Рада ще теж не проголосувала за це питання. Я вважаю, це ще потрібно роз’яснити більш-менш детальніше, тому що на віддаленому доступі це таке: про все і ні про що. Тобто можливі маніпуляції. Депутати повинні все це контролювати, тому що дистанційно – це проголосував-не проголосував, тебе спитали-не спитали. Нема питань, якщо в нас така кризова ситуація, треба вирішувати якісь нагальні питання, то ми можемо збиратися в такий спосіб, як ми сьогодні збиралися (у дворі виконкому міськради. – Ред.)».
Зазначимо, всі інші присутні на засіданні представники “БПП «Солідарність», Володимир Корчака та Віталій Павлій, проголосували «за» проведення засідань в онлайн режимі.
Нагадаємо, крім Полтави, рішення про проведення сесій онлайн ухвалила Київська міська рада. Щоправда, рішення київських депутатів не врегульовує ані процедуру голосування, ані саму процедуру проведення таких сесій.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Полтавська Платформа».