Сьогодення та майбутнє Херсона: депутати обговорили свою роботу у прифронтовому місті
Протягом 9 місяців Херсон перебував в окупації. Працювати з виборцями та взагалі якось контактувати з херсонцями міським депутатам було важко і небезпечно. Проте вони продовжували реалізовувати власні повноваження на місцях, у Херсоні, а також за межами регіону. Депутати організовували правову та гуманітарну допомогу, проводили прийоми містян. До публічного диспуту «Херсон: сьогодення та майбутнє», який відбувся 21 лютого та був організований ГО «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень» у межах громадської компанії «Атестація депутатів місцевих рад», долучились активні представники міської ради та громадського сектору.
Про роль депутата в сучасних реаліях
Кожного року представники Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень в рамках громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проводили атестацію обранців. У минулі роки оцінювання проводилось за вичерпною кількістю об’єктивних показників, а також проведеними експертними опитуваннями представників громадськості та засобів масової комунікації міста. На основі цього ми складали рейтинги та робили рекомендації для депутатів з метою покращити якість їхньої роботи. Так було заплановано і на 2022 рік, проте прийшла повномасштабна війна.
Значення органів місцевого самоврядування на Херсонщині змінилось, а місцева влада зазнала трансформації: на місцях влада перейшла до військових адміністрацій. Згідно із законом про воєнний стан, повноваження органів місцевих рад передаються військовим адміністраціям, однак самі депутати не позбавляються своїх повноважень. Відповідно до закону “Про статус депутатів місцевих рад”, херсонські депутати мають можливість допомагати громаді та обранцям, використовуючи свої «позасесійні» повноваження.
Що про це кажуть самі депутати? «У нас залишились повноваження, але приймати рішення та впливати на розподіл коштів ми вже не можемо», - доповнює Олександр Ложичев (фракція «Європейська Солідарність»), щодо депутатських повноважень та колізій закону. Та попри розмитість повноважень, самі депутати потребують консолідації і координації власної роботи. Як зауважила депутатка Євгенія Бєла (фракція «Слуга народу»): «На сьогоднішній день треба всім депутатам гуртуватись та допомагати місту».
Про початок складного року
«Вікна виходять в бік аеропорту. Спочатку прилітає один снаряд, потім другий, третій. Стало зрозуміло – війна почалась», - згадує депутат Андрій Медвєдєв (фракція «Слуга народу» про перші хвилини вторгнення.
Не так багато вибору залишило повномасштабне вторгнення рф для депутатів Херсонської міської ради. Троє з присутніх представників міської ради вирішили залишитись у місті, але не всі протримались до деокупації – Євгенія Біла та Андрій Медвєдєв були вимушені з часом покинути місто. Проте до цього силами присутніх на заході депутатів у місті були розгорнуті гуманітарні штаби, налагоджені логістичні ланцюжки з доставки критично необхідної місту допомоги, здебільшого – лікарських засобів. «Я вивчала Одесу по аптекам», - ділиться спогадами про той час депутатка Євгенія Бєла (фракція «Слуга народу»), про пошук ліків для Херсонців та подальшу їх передачу.
До початку окупації основна робота полягала у налагодженні гуманітарних штабів та стриманні гуманітарної кризи. Допомагали в цьому містяни, які активно поповнювали запаси штабів. За більш дефіцитними речами звертались до депутатів, які виїхали з міста – Віталія Бєлоброва, Олександра Ложичева. «Добре, ці ліки дадуть змогу прожити ще місяць кільком Херсонцям» … я це почув і зрозумів масштаби потреб», - згадує Віталій Бєлобров (фракція «Нам тут жити»), про перші закупки та реальні потреби містян.
Багато гуманітарних процесів у місті відбувалися паралельно. З одного боку, могла існувати громадська ініціатива з пошуку критичних для містян ліків (наприклад, «Котики-Патріотики»), а з іншої існували бізнес-ініціативи, які допомагали містянам закрити нагальні потреби в харчах, бо не всі люди підготувались до війни. «Ми не дивились в бік міської ради», - згадує Євгенія Бєла, про вирішення нагальних потреб містян і самостійне прийняття рішень.
У перші дні вторгнення в мікрорайонах міста масово відкривались бомбосховища. Найчастіше на роль сховищ визначали підвали навчальних закладів, що не були підготовлені належним чином. Окрім того, не були готові самі люди, маючи перспективу знаходитись на невизначений термін без їжі в сирому підвалі. Потреби цих людей закривали волонтерські ініціативи малого та середнього бізнесу, що за координації депутатів забезпечували сховища теплою їжею.
Про дії депутатів під час окупації
Волонтерські дії депутатів міської ради наражали їх та їхніх близьких на небезпеку, проєкти поступово згорталися або ставали спеціалізованими. Наприклад, більше уваги приділялось саме лікам, без яких містяни з відповідними потребами не могли б жити. Гості заходу розповіли, як багато зусиль витратили на пошук необхідних ліків та про пошук маршрутів доставки їх до кінцевих адресатів у Херсоні. «Ми продовжували допомагати ліками, їжею, але дуже обережно. Бо було реально страшно!», – згадує Оксана Погомій (фракція «Європейська Солідарність»), про складності допомоги людям під час окупації.
З часом проблема ліків була вирішена; з одного боку, почались поставки через тимчасово окупований Крим, ліки хоч і низької якості, однак закривали певну категорію потреб. З іншого боку – доставляти гуманітарні грузи до міста стало небезпечно. Останні «пакунки» були у серпні, що підтвердили депутати-волонтери.
Іншим критичним і важливим напрямком роботи депутатів був догляд за військовими та партизанами, що евакуювались з Лівобережжя. Воїнів перевдягали у цивільне, відгодовували, лікували. Але, як каже Оксана Погомій (фракція «Європейська Солідарність»), допомогти всім не вдалось, частина військових потрапила до ворожого полону і має певні складності щодо їхнього обміну – воїнам інкримінують міжнародний тероризм.
Про важливість допомоги ззовні
Вибір – евакуюватись чи ні, - особистий для кожного. Також це стосується народних обранців, до яких прикута пильна увага окупантів. Волонтерську допомогу та роботу з громадою окупанти сприймали як особисту образу та найгірший з видів підтримки «київського режиму». Найбільші протиріччя та рефлексії виникають саме у депутатів, що евакуювались в перший день. Як згадує про свій важкий вибір Олександр Ложичев (фракція «Європейська Солідарність»): «Виїхав майже одразу, перші тижні у мене була депресія – чи вірно я поступив?». Виходом з важкої моральної ситуації для себе народні обранці побачили у волонтерстві. Це допомогло їм активно залучатися до роботи з громадою, надавати допомогу тим, хто залишився на окупованих територіях, та сприяти відновленню міста після звільнення.
Лише опинившись поза окупованим містом, обранці змогли встановлювати нові комунікаційні зв’язки та направляти гуманітарні ініціативи в Херсона. «Багато депутатів стало волонтерами», - констатує Андрій Медвєдєв (фракція «Слуга народу») нову роль депутатів.
Про Херсон після окупації та бачення майбутнього
Все, що відбулось: вторгнення, окупація, звільнення та продовження боротьби, - для містян вперше, і це дуже складний період. Влучно зауважив депутат Андрій Медвєдєв (фракція «Слуга народу»): «Люди потребують підтримки! Ми до цього не знали війни. Знали по історії, якусь викривлену, а цю – ми всі переживаємо зараз». Більш того, депутати та гості заходу, які знаходяться в місті не радять поки повертатись до міста. Так, люди повернуться до Херсону й зроблять його ще кращим, але зараз цього робити не потрібно. Ба більше, депутатка Оксана Погомій (фракція «Європейська Солідарність») закликала людей за можливості евакуюватись, поки лівобережна частина області не буде звільнена й не припиняться постійні обстріли. Бо неможливо постійно бути сильними, треба мати час на відновлення власного психічного здоров’я.
Сама роль депутатів у житті міста залишилась майже такою, як і на початку вторгнення: вони продовжують допомагати місту необхідним – залучати нові інвестиції на майбутнє відновлення, забезпечувати містян та область генераторами електроенергії, а також – організовувати гарячі обіди для нужденних, пекти хліб, надавати психологічну та гуманітарну допомогу, а також - координувати евакуацію тих, хто цього потребує. Всі гості заходу зазначили, що мріють про відновлення міста, але тягар фронту повертає до суворої дійсності і проблем сьогодення: проблем комунікації з військовими адміністраціями – як міською, так і обласною; проблем з нерозумінням реальних потреб жителів міста; проблем з регуляцією комунальної установи; проблем зі сміттям та багато інших, з якими стикаються зараз херсонці.
Попри це, на близьке майбутнє залишається повна дерусифікація та деімперіалізація міста, вже зараз точаться дискусії щодо перейменування топографічних назв – вулиць, проспектів, районів. Поруч з цим йдуть ініціативи зі створення культурних центрів, які дозволять вилікувати ментальні шрами від окупації. Як каже депутатка Оксана Погомій (фракція «Європейська Солідарність», вона ще не знає де буде розташований перший центр, але експонати вона потихеньку збирає.
Не обходять осторонь депутати і питання налагодження партнерських відносин з європейськими містами напряму, вже зараз з’являються гуманітарні зв’язки, які потрібно укріплювати та посилювати. Але все це неможливо без консолідації депутатського корпусу, громадськості та військових адміністрацій, а також – перемоги України.
Більш детально на записі трансляції -
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням.
За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
На вебплатформі Атестація депутатів місцевих рад
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проєкт «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».