25 жовтня 2015 року відбулися вибори до Черкаської міської ради. По суті це були перші місцеві вибори, що відбувалися за новим законом про місцеві вибори, ухваленим у липні 2015 року. І по суті закон виконав своє головне завдання, яке щодо нього озвучували експерти: міська рада суттєво оновилася.
До складу органу не потрапили чимало відомих і впливових людей, які по традиції понадіялися на свій вплив на округах, натомість прогадали з вибором політичної сили. Окрім того, загальна кількість депутатів скоротилася з 60 до 42 осіб.
Порівняно з попередньою каденцією у раді не стало фракції УДАРу, «Рідного міста», не здолала відсотковий бар’єр Партія ветеранів Афганістану. Натомість зі старту найбільше представництво отримала Партія вільних демократів (8 мандатів), по 6 депутатів мають ВО «Батьківщина», “БПП «Солідарність»”, по 5 - «Свобода», «Самопоміч» і ВО «Черкащани». 4 представників отримав «УКРОП» і ще 3 – Радикальна партія Олега Ляшка.
КВУ проаналізувало біографії всіх депутатів Черкаської міської ради 2015-2020 років скликання і тезово виокремило ключові тенденції цієї каденції.
Кількісний склад фракцій суттєво змінився за 4 роки
Вище ми писали про стартові позиції політичних партій у міській раді. На сьогодні за 4 роки роботи ради ситуація суттєво змінилася.
Наразі найбільшу фракцію має “БПП «Солідарність»”, яка зберегла за собою всіх 6 депутатів. У певний момент “БПП” перетворювалося на депутатську групу з 7 осіб, але на сьогодні колись перший номер у списку “Самопомочі” Роман Шевченко на сайті міськради вже значиться позафракційним. Тож кількісний склад “БПП” наразі складає 6 осіб.
Партія вільних демократів - 5 депутатів (Шадловський, Чорнобіль та Цегвінцева покинули фракцію, а Сергія Одарича замінив Василь Соломаха);
«Батьківщина» - 5 депутатів (фракцію покинув Руслан Лола);
«Свобода» - 5 депутатів (фракцію збережено);
«Черкащани» - 5 депутатів (кількісний склад збережено, Максима Скорика замінив Олександр Сандецький);
«Самопоміч» - 3 депутати (фракцію покинули її перший номер Роман Шевченко, а також Олександр Дишлюк);
Радикальна партія О. Ляшка - 3 депутати (фракцію збережено, але фактично не діє);
«Громадянська позиція» - 3 депутати (депутатська група, що з’явилася на місці фракції УКРОПу);
«Незалежні» - 3 депутати (депутатська група, що утворилася із 3 екс-вільних демократів: Шадловський, Чорнобіль та Цегвінцева);
Позафракційні – 4 депутати (Віталій Мевша, що замінив вбитого депутата-укропівця Михайла Бінусова; Дишлюк та Шевченко, що покинули «Саморпоміч»; Лола, який пішов із «Батьківщини»)
У міськраді змінився секретар
Окрім змін у складі депутатських фракцій, у цій міській раді відбулася також зміна секретаря, який, згідно з покладеними на нього обов’язками, фактично відповідає за організацію роботи ради.
Так, у лютому 2018 року замість Олександра Радуцького (“БПП «Солідарність»”), секретарем було обрано «свободівця» Ярослава Нищика.
Низка депутатів були працевлаштовані у департаменти мерії
Із початку каденції 8 депутатів отримали роботу в органах виконавчої влади. У керівництві працюють: Максим Шадловський (заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики), Віталій Косяк (начальник управління інспектування), Олена Шевченко (заступниця директора департаменту соціальної політики). Окрім них, заступником директора департаменту архітектури був Максим Скорик (склав мандат), а обов’язки директора департаменту ЖКК виконував Михайло Бінусов (загинув).
На сьогодні у мерії також працюють “свободівці” Іван Косенко та Антон Ведула та представник “БПП” Ігор Кіта.
До прикладу, перед призначенням в мерію Шадловський працював тренером з боксу, Олена Шевченко пішла на підвищення, бо вже раніше працювала в ЧМР. Максим Скорик працював начальником залізничного цеху на ПАТ “Азот”. Ігор Кіта, навпаки, пішов “на пониження”, будучи переведеним із посади заступника начальника управління інспектування на головного спеціаліста.
Для порівняння, у раді 2014-2015 років посади обіймали 2 депутати. У скликанні ради 2010 - 2014 років посади в обіймали 15 депутатів: 7 позафракційних депутатів, 3 “вільних демократів”, по 2 “батьківщинівців” та членів “Фронту змін” (Валерій Вишиваний і Руслан Донець) та 1 комуніст.
Депутати отримали керівні посади керівників в комунальних підприємствах
Четверо депутатів цієї каденції отримали керівні посади в комунальних підприємствах.
Олексій Мельник – директор ЧЕЛУАШ, Павло Карась – «Черкаситеплокомуненерго», Андрій Куча – «Дирекція парків». Олександр Савенко працює першим заступником директора КП «Черкаська служба чистоти».
Савенко обійняв посаду заступника ще у 2013 році, інші депутати були працевлаштовані в ході каденції. Павло Карась раніше уже працював у мерії, і в 2011-2012 роках очолював ЧТКЕ. Щодо Андрія Кучі та Олексія Мельника, то в їхніх біографічних відомостях відсутня інформація про те, де вони працювали на момент балотування.
Із числа депутатів абсолютна більшість народилися в Черкаській області.
З 42 депутатів лише 9 народилися за межами Черкаської області, у тому числі двоє з них – в іншій країні.
Олександр Згіблов народився в Карагандинській області, а Іван Сухарьков - у Псковській області Росії. Ще 7 депутатів народилися в Україні, але за межами Черкаської області: Роман Діскант (Харків), Руслан Петрик (Полтавська область), Олексій Романов (Одеса), Олександр Сандецький (Сімферополь), Сергій Тищенко (Чернігів), Микола Фомич (Миколаївська область), Костянтин Чернецький (Тернопіль).
Освіта
Із числа всіх депутатів середню освіту має депутат від “БПП «Солідарність» Микола Мирза, професійно-технічну – Віталій Мевша. Окрім того, на момент обрання до ради вищу освіту здобували Артур Акопян, Максим Шило та Антон Ведула. Решта ж депутатів мають вищу освіту. За спеціальністю серед депутатів Черкаської міської ради є історики, економісти, правознавці, медики, інженери тощо.
За здобутим фахом працюють або ж займаються підприємницькою діяльністю депутати Дишлюк, Діскант, Згіблов, Зоря, Кривошеєв, Мельник, Петрик, Романов, Сандецький, Тренкін, Фомич, Цегвінцева, Чернецький.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Черкаси за реалізацію ініціативи відповідає Черкаська обласна організація Комітету виборців України.