Депутати Львівської міськради: дисципліна та проблемні аспекти
7
Всеукраїнська громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спільно з експертами громадянська мережа ОПОРА завершили черговий моніторинг роботи депутатського корпусу Львівської міської ради, вже п'ятий за час поточної каденції. Результати оцінювання засвідчили стабільно високу виконавчу дисципліну та простір для вдосконалення обранців у питаннях підзвітності.
Склад ради протягом звітного періоду не був сталим: його залишили Євген Бойко, Андрій Стець та Остап Доскіч. Натомість склали присягу Тарас Павлів, Олександр Єгоров та Ірина Камілевська. Двоє останніх не підлягали моніторинговому оцінюванню через нещодавнє набуття повноважень. Поза оцінюванням залишилися й секретар ради Маркіян Лопачак та депутати Андрій Тягнибок, Руслан Кошулинський і Тетяна Шевченко – усі четверо захищають країну у складі ЗСУ.
Моніторинг охопив 60 депутатів і проводився за 16 критеріями у сферах відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності. За його підсумками 59 депутатів (98%) отримали позитивні оцінки – 4 або 5 балів за п'ятибальною шкалою («5» – здобули 27 депутатів, оцінку «4» – 31 обранець). Ніхто не отримав негативну оцінку 1 або 2. Середній бал по раді склав 4,4, в той час як минулого року (2024) депутатський корпус отримав бал 4,2.
Моніторинг п'ятого року каденції зафіксував: рада працювала інтенсивно - і це підтверджують цифри. Усього відбулося 15 пленарних засідань, під час яких встигли розглянути понад 1 500 питань. Кожен третій депутат (32%) не пропустив жодної сесії, а більше половини обранців Львова корпусу мають показник присутності понад 90%.
Водночас дещо інакшою є ситуація із відвідуванням постійних комісій: 12 комісій провели сумарно 381 засідання. 17 депутатів (28%) відвідали усі засідання у межах своєї комісії. Водночас частина обранців з'являлась на засіданнях у 10–29% випадків. Такий розрив на тлі стабільно високої пленарної дисципліни може свідчити про вибіркову участь у роботі ради.
Поза залою засідань депутати також підтримують зв'язок із громадою: 95% активно використовують ресурси ради, партійних осередків та соціальні мережі для інформування. Усі без винятку – задекларували проведення прийому громадян відповідно до законодавчої вимоги – не рідше одного разу на місяць. Втім, лише 39 обранців (65%) надали вичерпні дані про умови прийому – адресу, графік і контакти. Практику попереднього запису закріпили 51 депутат (85%).
Найчастіше жителі звертаються до депутатів з питаннями матеріальної допомоги, проблем ЖКГ та благоустрою, правової допомоги, транспорту й облаштування укриттів. Показово, що у 2025 році депутатський фонд досяг 800 тисяч гривень на одного обранця – у чотири рази більше, ніж на початку каденції. Загальний обсяг розподіленої через депутатів матеріальної допомоги перевищив 40 мільйонів гривень на рік. Аналітики кампанії розцінюють це як тривожну тенденцію: в очах виборців роль депутата дедалі більше зводиться до «розподільника ресурсів», витісняючи стратегічну та нормотворчу функцію.
Окремо варто зупинитись на підзвітності. Індивідуальний річний звіт оприлюднили 97% обранців. Активне впровадження фракційних шаблонів звітування підвищило відповідність вимогам законодавства, але подекуди нівелювало індивідуальний внесок обранців. Помітним кроком у культурі комунікації стало проведення відкритих фракційних зустрічей трьома політичними силами — «Європейською Солідарністю», «Голосом» і «Вартою», — які охопили 65% депутатського корпусу та перетворили звітування зі статистики на прямий діалог із громадою.
Додатково в межах моніторингу було проведено експертне опитування, яке показало більш критичну оцінку діяльності депутатів. В експертному опитуванні жоден депутат не отримав максимального середнього балу «5». Третина ради (30%) утримала стабільно високу позицію з оцінкою «4». Для 100% експертів ключовими критеріями якісної роботи стали активність у виборчому окрузі та бездоганна антикорупційна репутація. Участь у суперечливих голосуваннях виявилась вагомішим маркером «найгіршого» депутата, ніж «найкращого», – що свідчить про пріоритетність політичної відповідальності в оцінках громадянського суспільства. Цікаво, що чверть депутатського корпусу фактично перебуває в «інформаційній тіні» – про їхню роботу не знають навіть залучені до теми експерти.
Попри виклики воєнного стану, депутатський корпус забезпечив безперервне ухвалення рішень і розвиток громади – і це, мабуть, найважливіший підсумок року.
З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.
