28 травня 2016 року на сміттєзвалищі побутових відходів поблизу села Великі Грибовичі на Львівщині сталася пожежа, внаслідок якої загинуло троє рятувальників ДСНС і інженер-еколог. Відтоді сміттєве питання не зникає з регіонального інформаційного простору та є одним з найбільших викликів для львівських органів місцевого самоврядування. Аналітики Громадянської мережі «ОПОРА» у Львові у межах проекту «Атестація депутатів міської ради» з’ясовували, як депутати сьомого скликання Львівської міської ради сприяють вирішенню проблеми поводження з твердими побутовими відходами.
За період з травня 2016 до грудня 2019 року на порядок денний засідань Львівської міської ради питання поводження з твердими побутовими відходами виносилося понад 30 разів. Більшість з них за допомогою сервісу LVIV.RADA4YOU.ORG нам вдалося об'єднати у відповідну тематичну «політику» - перелік голосувань, які у сукупності впроваджують у дію конкретну позицію з цього питання. Однак попри наявність спільного «сміттєвого» знаменника, можна спостерігати деякі відмінності у голосуваннях депутатів різних фракцій за окремі позиції проблеми: соціальний захист постраждалих від подій на сміттєзвалищі у Великих Грибовичах, врегулювання ситуації із «сміттєвою блокадою», співпраця із ЄБРР, будівництво сміттєпереробного комплексу, рекультивація сміттєзвалища, концепція сортування твердих побутових відходів тощо.
Найбільш злагоджено депутатський корпус підтримував питання, пов’язані із соціальним захистом сімей постраждалих у катастрофі на сміттєзвалищі та мешканців прилеглих громад, що проживають у зоні шкідливого впливу Грибовицького сміттєзвалища (с. Малехів, с. Збиранка, с. Малі Грибовичі, с. Великі Грибовичі). Так, вже у червні 2016 року було проголосовано рішення про затвердження програми соціального захисту дітей рятувальників, які загинули під час ліквідації пожежі, у липні була затверджена програма підтримки підрозділів ДСНС України у Львівській області, які беруть участь у ліквідації пожежі, а у вересні – Ухвала «Про передачу у власність квартир сім’ям загиблих рятувальників на Грибовицькому сміттєзвалищі». У липні 2018 року депутати підтримали також і запровадження «Програми компенсації вартості за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає у зоні шкідливого впливу Грибовицького сміттєзвалища». Всі вищезазначені рішення приймалися одноголосно. Депутатів, що голосували б «проти» не було.
Пожежа на Грибовичах та трагічна загибель рятувальників стали свого роду точкою неповернення у питанні захоронення твердих побутових відходів Львова – продовжувати звозити сміття на це сміттєзвалище стало неможливо як етично, так і технічно. Відтак перед владою постало питання, що робити з більш, ніж 600 тонами відходів, які Львів продукує щоденно. У липні 2016 року депутатами була затверджена «Програма забезпечення вивезення та захоронення побутових відходів», до якої впродовж наступних двох років неодноразово вносилися зміни, пов’язані із врегулюванням процесу перевантаження та перевезення відходів. На відміну від вищерозглянутого блоку питань, пов’язаних із соціальною допомогою, питання Програми та її редакції жодного разу з 4 голосувань не були підтримані депутатами фракцій ВО «Свобода» (Батюк Мар'яною, Гринишиним Володимиром, Гупалом Тарасом, Гутником Андріяном, Карбовником Андрієм, Лопачаком Маркіяном, Рікотою Андрієм) та Українська Галицька Партія (Гвоздович Юлія, Чолій Тарас). У 3 з тих самих 4 голосувань не брали участь у прийнятті рішень також депутати фракцій УКРОП (Босаневич Любомир, Гринда Іван, Гула Богдан, Зінкевич Ігор, Телішевський Ігор), колеги з Української Галицької Партії (Данилків Мирослав, Дякович Ігор), «БПП «Солідарність» (Козловський Григорій, Свіщов Віталій) та депутатка Об’єднання «Самопоміч» - Пасевич Олена.
Схожа у фракційному зрізі ситуація була помітна і під час голосування за ухвалу «Про критичну ситуацію, яка склалася на адміністративній території Львівської міської ради у зв’язку з неможливістю вивезення твердих побутових відходів», що розглядалася на позачерговому пленарному засіданні 19 січня 2017 року. Прийняття рішення було забезпечено за рахунок стабільної співпраці між фракціями «Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Народний контроль», що впродовж роботи сьомого скликання Львівської міської ради утворюють формальну «більшість». Ситуативну підтримку у голосуванні за це питання висловили і депутати БПП «Солідарність» (окрім Романа Грицевича), пояснюючий свій вибір тим, що в місті склалася дійсно «катастрофічна ситуація із вивезенням ТПВ». Натомість не голосували за облаштування у Львові 5-ти тимчасових майданчиків для перевантаження та брикетування сміття, а також за виготовлення землевпорядної документації, придбання спеціалізованого обладнання для поводження з ТПВ депутати фракції «Українська Галицька Партія» (апелюючи до порушення правил та процедур під час підготовки ухвали), «УКРОП» (за словами керівника фракції – Ігоря Телішевського «ухвала суперечить ухвалі, яка була прийнята раніше і забороняє будь-які роботи в Рясному щодо пресування, зберігання сміття») та ВО «Свобода».
Весна 2017 року запам’ятається львів’янам загостренням «сміттєвої кризи». Ані існування створеної наприкінці 2016 року тимчасової контрольної комісії ради з питань перевірки та контролю за процесами захоронення твердих побутових відходів, ані прийняття відповідної програми, ані дії виконавчих органів влади не могли вплинути на вирішення проблеми. За словами міського голови – Андрія Садового - понад 100 днів Львів перебував у «сміттєвій блокаді». 21 квітня вихід було знайдено у підписанні спеціального дворічного Меморандуму про поводження з твердими побутовими відходами з Львівською ОДА та представниками органів місцевого самоврядування Львівщини при посередництві Кабінету Міністрів. Дія документу завершилася у червні 2019 року. Саме тому 20 червня, на черговому пленарному засіданні депутати ЛМР розглянули питання «Про затвердження Програми відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів». Документ передбачає, що з бюджету міста щомісячно виділятиметься по 25 млн. грн для компенсації перевізникам додаткових витрат на вивезення ТПВ. Ухвалу підтримало 36 депутатів. Як і у попередніх випадках не голосували за рішення депутати фракцій ВО «Свобода», УКРОП та частина представників БПП «Солідарність».
Ситуація з твердими побутовими відходами у Львові, спонукала органи місцевого самоврядування шукати комплексне рішення у комунікації з Європейський банком реконструкції та розвитку, Східноєвропейським фондом енергоефективності та довкілля (E5P), а також Фондом чистих технологій. У юридичній площині підготовчі роботи для налагодження співпраці розпочалися у червні 2017 року, коли Ухвалою № 2147 «Про реалізацію намірів кредитного фінансування щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва потужностей сортування твердих побутових відходів» було створено ЛКП «Зелене місто». У вересні того ж року були підтримано рішення про залучення субкредитних коштів Європейського інвестиційного банку для реалізації проекту та підписання угоди про кредитне фінансування. У квітні 2018 року Рада підтримала погодження умов кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту, а 20 грудня, під час сесії затвердила відповідні договори на отримання кредиту та ґранту для будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Чверть депутатського корпусу, репрезентована політичними силами, що згадувалися раніше, не голосувала за налагодження співпраці з європейськими партнерами, підкреслюючи свою опозиційність до методів влади у вирішенні сміттєвого питання.
Станом на кінець 2019 року було проведено підготовчі роботи з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, затверджено постачальника та доставлено обладнання для очистки фільтратів, придбано обладнання для міської станції компостування органіки. Перелічені питання одноголосно підтримувалися на пленарних засіданнях Львівської міської ради представниками всіх політичних сил та не являли собою предмету для міжфракційних дискусій.
Найактуальнішим питанням «сміттєвої кризи» на сьогодні продовжує залишатися питання будівництва сміттєпереробного комплексу. 21 грудня 2017 року 47 голосами «за» депутати Львівської міської ради підтримали рішення про виділення в межах міста земельної ділянки на вул. Пластовій під будівництво сміттєпереробного заводу. Ситуація викликала занепокоєння мешканців мікрорайону Знесіння, які утворили ініціативну групу та другий рік поспіль протестують проти позиції обранців. Впродовж 2018 та 2019 року вони провели декілька гучних пікетів під Львівською міською радою та Львівською обласною держадміністрацією, перекривали дорожній рух на вулицях Пластовій та Богданівській, намагалися зірвати громадські слухання та кілька разів відстоювали свою позицію у суді. Електронна петиція "Заборонити будівництво сміттєпереробного заводу на Пластовій, 13. Знайти ділянку для будівництва за межами міста Львова" на пленарному засіданні 20 вересня 2018 року отримала у раді підтримку чотирьох депутатів Української Галицької Партії, п’яти представників ВО «Свобода» (Батюк Мар’яни, Карбовника Андрія, Лопачака Мар’яна, Рікоти Андрія, Чуниса Дмитра) та трьох депутатів «УКРОП» (Босаневича Любомира, Зінкевича Ігоря та Телішевського Ігоря).
За різними оцінками, сміттєве питання та його висвітлення у ЗМІ має політичне підґрунтя і веде передусім до репутаційних втрат для міського голови Львова – Андрія Садового, що було особливо помітно під час його участі у президентській та парламентській виборчих кампаніях 2019 року. Складається враження, ніби трагедія, що трапилася на Грибовичах не об’єднала львів’ян задля вирішення проблеми, що стосується кожного, а навпаки поляризувала думки мешканців міста. Закономірно, що різниця у поглядах на вирішення окремих компонентів сміттєвої проблеми присутня і у сесійній залі міської ради. Та попри це, з 2016 року Львів взяв курс на реалізацію сучасної та комплексної стратегії поводження із твердими побутовими відходами. Основним завданням та викликом для влади є мінімізація утворення сміття на побутовому рівні, поширення практик його роздільного збору та розумного управління. Львівський «сміттєвий кейс», за умови подальшої позитивної динаміки, має усі шанси стати гарним прикладом того, як на рівні органів місцевого самоврядування можна вирішувати глобальні проблеми.
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до: Тарас Радь, представник Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області
тел.: 098-765-86-22
e-mail: lviv@opora.org.ua
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Львівська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА».