У травні в Черкасах продовжилася тенденція вкрай пасивної роботи депутатського корпусу. Народні обранці спромоглися зібратися лише два рази, при цьому повноцінним вийшло лише одне засідання, де розглядалися земельні питання. Проте саме воно вкотре продемонструвало, що причини конфронтації всередині міської ради криються не в ідеологічних розбіжностях, а виключно в площині ситуативних інтересів.
Як ми вже писали в огляді квітня, за перший квартал року Черкаська рада провела лише 6 засідань. З урахуванням травня цифра лишається невтішною: у 2019 році депутати зібралися загалом 8 разів.
Чим жили політичні Черкаси в травні?
Чим ближче до місцевих виборів, тим більше заспокоюється ситуація всередині Черкаської міської ради. Дехто з політиків, розуміючи примарність перспектив із своїми чинними партіями, вже займається пошуком інших політичних проектів, дехто перейшов в літній режим економії енергії, а хтось більше уваги приділяє парламентській кампанії, яка нині вже розвертається авральними темпами.
Від того, кількість викривальних заяв щодо діяльності опонентів зменшилася в рази, а нашумілі історії з минулого, як-от епопея з відкликанням п’яти лояльних до мера депутатів, просто сходять нанівець. У травні підозр меру ніхто не вручав, протистоянь в судових залах теж не було, а нечисленні спроби «опозиції» якось ущипнути супротивників виглядали скоріше інерцією.
Так, наприклад, екс-секретар міської ради Олександр Радуцький намагався «повоювати» із результатами конкурсу управителів будинків та новими тарифами за квартплату, що розпочнуть діяти з червня. Проте його депутатські звернення щодо цього не отримали підтримки з боку депутатського корпусу. Окрім того, здається, остаточно потонула в судах затія «опозиції» відкликати 5 депутатів. Один з «відкликанців» Максим Скорик уже освоївся в статусі заступника міського голови, в рядах депкорпусу його замінив Олександр Сандецький. Ще троє «відкликанців» працюють у форматі депутатської групи «Незалежні».
Сесійний травень: земельна «щедрість» у Черкасах
Так, останнє до цього місяця засідання відбулося 25 квітня. Воно завершилося оголошенням перерви і фразою від міського голови, який повідомив, що депутати зберуться «після Пасхи».
У травні народні обранці зібралися 16 числа. Це була вже третя спроба врешті завершити 66-те пленарне засідання, проте вона знову не увінчалася успіхом.
На початку засідання таки вдалося назбирати мінімальний кворум (23 особи). Однак далі цього справа особливо не пішла. Народні обранці не підтримали 3 з 4-х депутатських запитів від опозиційних колег, опісля мінімальної кількістю голосів ухвалили порядок денний.
Далі депутати провалили голосування за зміни у складі постійних комісій та скасування паспорту прив’язки по вулиці Пастерівській. Повторна реєстрація засвідчила, що кворуму в залі немає. Міський голова закрив 66-те пленарне засідання.
Загалом засідання тривало близько двох годин. Більшість часу депутати та міський голова традиційно обмінювалися «підколами» та образами на адресу один одного.
67-ме пленарне засідання з розгляду земельних питань було скликане на 23 травня. До порядку денного були включені «земельні» питання відразу за чотири дати: загалом 862 питання, які назбиралися протягом року.
І цього дня народні обранці таки попрацювали плідно, оскільки як мінімум три рішення міськради щодо земельних ділянок, викликали суспільний резонанс в місті.
По-перше, депутати проголосували за розроблення документації для надання землі своєму колезі-свободівцю Івану Косенко як учаснику АТО. Йдеться про ділянку площею 0,067 га по вулиці Мальовничій в мікрорайоні Дахнівка. Проект підтримали 28 з 34 депутатів, зокрема і опозиційні ПВД, Громадянська позиція та частина БПП. Сам Іван за це питання не голосував. Таким чином Косенко став другим депутатом із цієї каденції, який отримав подібний дозвіл. Взимку дозвіл був наданий депутату Громадянської позиції Віталію Мевші, окрім того, в лютому рада також дала зелене світло на розроблення документації батьку заступника міського голови від ВО Свобода Андрію Ботнару, що зареєстрований в Одеській області.
По-друге, міська рада проголосувала за передавання земельної ділянки по вул. Івана Котляревського, 23 у власність Володимиру Зозулі. Володимир – молодий підприємець і син відомого бізнесмена Сергія Зозулі. Перед президентськими виборами Володимир Зозуля став «представником команди Зеленського» в Черкасах. За землю Зозулі проголосували 26 депутатів. Зокрема, в повному складі підтримала фракція Свободи, окрім того, що цікаво, відразу 4 депутати від БПП.
По-третє, депутати проголосували за передачу земельної ділянки по вулиці Сержанта Волкова у власність Віктора Капрізова як учасника АТО. Капрізов – екс-високопосадовець обласної міліції: колишній начальник кримінальної міліції та заступник керівника УМВС. Деякий час він виконував обов’язки начальника ГУНП в Черкаській області. За передачу земельної ділянки проголосували 27 депутатів.
Висновок.
У всіх трьох описаних випадках депутати голосували всупереч конфронтації в рядах ради. Наприклад, підтримували проект «Вільні демократи» і «Незалежні», або ж «Батьківщина» і БПП чи «Самопоміч» і «Громадянська позиція». Також були випадки, коли члени однієї фракції голосували по-різному. Наприклад, у складі БПП за землю Зозулі голосували Савенко, Чернецький і Кіта, а Мирза – не голосував.
Саме такі приклади голосувань за земельні питання вкотре демонструють вкрай розмиті кордони і між політичними силами загалом, і навіть між так званими «промерським» та «опозиційним» таборами в міськраді. Насправді, ключ всіх проблем і конфліктів всередині ради, які хронічно тривають протягом кількох років, зовсім не в ідеологічних чи принципових розбіжностях, а всього-на-всього перетинанні інтересів.
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Черкаській області звертайтесь до команди Черкаської обласної організації Комітету виборців України cvu_ck@ukr.net.
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Черкаси за реалізацію ініціативи відповідає Черкаська обласна організація Комітету виборців України.