Безбар’єрність, порушення генплану, збереження культурної спадщини та озеленення тільки на папері: депутати та експерти обговорили головні проблеми києва

Депутати Київської міської ради, представники громадських організацій та експерти взяли участь у заході «Київ: сьогодення та майбутнє». Організатор — ГО «Інтегріті ЮА», яка тривалий час відстежує діяльність київських обранців. Подія пройшла 22 лютого в рамках громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».

Згідно з Регламентом Київської міськради, депутати мають щороку відзвітувати про свою діяльність до кінця березня, що вони й зробили в ході зустрічі. Депутатський корпус на зустрічі представили Алла Шлапак («ВО «Батьківщина») та Ксенія Семенова («Слуга Народу»).

Представниця «Батьківщини» відмітила роботу в міжфракційному об’єднані, спрямовану на досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах у столиці:
«У цьому скликанні найактивнішим є робота міжфракційного об’єднання «Київ - за рівні можливості», співголової якого я є. Нас об’єднує тут не політика, нас об’єднують спільні проєкти. Завдяки наполегливості МФО був змінений Кодекс етики депутата та депутатки, а Регламент Київради, бюджет, Програма соціально-економічного розвитку – стали гендерно-чутливими. І зараз ми працюємо над цим в частині доопрацювання інших міських цільових програм.

Проєкт, який ми продовжуємо, це «Відчинимо правду про насильство». Був реалізований в Солом’янському районі столиці - у Солом’янській РДА створили інсталяцію для привернення більшої уваги до проблем домашнього насильства, які в умовах війни не зникли, а ще більше загострилися. Планується продовження і в інших районах міста Києва».

Депутатка від «Слуги народу» відзначила важливість дерусифікації української столиці:
«Шмат роботи, яким я пишаюся – це дерусифікація. Ми з колежанкою Аліною Михайловою почали про демонтаж пам’ятників говорити, коли це ще не було мейнстрімом. Усі дуже сильно образились, а потім почали демонтувати пам’ятники. Тому я з цього дуже задоволена. І також активно беру участь в процесі перейменування вулиць – мій там такий інтерес - лобіювати назви від наукової спільноти. Декілька вулиць вдалося назвати на честь українських науковців і прибрати імена російських науковців, які ніяк не були пов’язані ні з Києвом, ні з Україною».

Топ темою, яка є зараз та буде ще більш актуальною після перемоги, депутатка Київради Ксенія Семенова вважає створення безбар’єрного середовища:
«Вдалося прийняти в Київраді проєкт рішення про дублювання підземних переходів - наземними. Ми провели консультації з громадськістю та екпертами щодо того, які саме переходи в першу чергу треба дублювати і залишилося питання за Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) внести зміни у відповідні розпорядження. Але у нас дуже низька виконавча дисципліна у виконавчому органі, тому я планую займатися цими питаннями і в подальшому.»

Під час зустрічі виникла дискусія щодо проблем, які заважають розвитку міста та можливі шляхи їх вирішення. Журналіст та еколог Олег Листопад зауважив, що місцеву владу цікавить не комфорт мешканців столиці, а «проєкти, що вимагають більше грошей»:
«Кожен депутат каже, що він/вона за те, щоб Київ був зелений квітучим містом. А коли доходить до голосування рішення ухвалюються за те, щоб Київ був «бетонними хащами». І він перетворюється активно в це, я бачу, по своєму мікрорайону.

Якщо конкретніше, то візьмемо, КО «Київзеленбуд» та КП «Плесо» - їх не цікавить, щоб місто було зручним для життя, а цікавлять ті проєкти, які вимагають більше грошей. Наприклад, Національний природній парк «Голосіївський», давайте ми його перетворимо на доріжки, давайте ми габіонами укріпимо берег струмка і тоді там не буде цього довкілля, цього болотистого місця, який дає цей чудовий клімат. КП «Плесо» хоче забетонувати береги, а не охороняти ці озера, і їм все інше абсолютно не цікаво. Київзеленбуд – все знають правильно як обрізати дерева, але роблять інше – вирізають дерева. Трава стрижеться в нуль, висихає, зміна клімату, немає чим дихати…

Усі ці рішення ухвалюються Київською міською радою. Тому на питання, що з цим робити надалі… потрібні рішення і дії на трохи глибшому фундаментальному рівні: судова реформа, яка зараз потихеньку йде, потрібна реформа прокуратури, поліції, ДБР, щоб люди, які роблять усі ці речі відповідали за те, що вони роблять. Оскільки на сьогоднішній день відповідальності немає. Та неухильне виконання Генплану міста Києва».

Алла Шлапак у відповідь акцентувала на Генплані міста та важливості залучення громадськості до розгляду місцевих питань:
«Так, є Генеральний план міста Києва, якого ніхто не хоче дотримуватися, але він вже завершився (в 2020 році). І потрібно ухвалювати новий, який не вноситься вже фактично 3-тій рік в зал, і супроводжується скандалами. Є Програма розвитку зеленої зони м. Києва. Але дуже важливо, щоб громадськість знала, що вона має можливість долучатися до етапу затвердження цих цільових Програм, оскільки так простіше потім і правки вносити. Але в будь-якому випадку навіть діючі програми можна змінювати і ініціювати зміни. Важливо, щоб громадськість долучалася – не чекала прийнятого рішення, тому що в постійних комісіях легше щось змінити і відстояти ніж в сесійних залах. Важливо, щоб громадськість приймала участь завчасно в процесі розгляду, а не лише в обговоренні того, що прийнято».

Зі своєю думкою виступила і голова ГО «Інтегріті ЮА» Юлія Зальцберг, яка наголошує на важливості прозорої роботи депутатів:
«Наразі є проблема з доступом до інформації, зокрема, про засідання постійних комісій Київради та їх порядок денний, тому важливо, щоб депутати повідомляли завчасно громадськість, що і де розглядається, щоб можна було долучатися і надавати свої пропозиції».

Помічник народного депутата Романа Лозинського Павло Островського підтримав думку Юлії та поділився вже готовими напрацюваннями щодо упрозорення діяльності органів місцевого самоврядування. Рішення органів можуть стати відкритішими, якщо на думку, вдасться прийняти проєкт закону №6401 від Р. Лозинського, Я. Юрчишина та інших народних обранців:
«Це запровадження онлайн трансляції постійних комісій, засідань виконкому, пленарних засідань ради, доступ громадян до засідань комісій, щоб люди могли приходити і доносити свою позицію до депутатів (тому що на комісіях значно простіше переконати депутатів), публікація додатків до проєктів рішень, інформація про комунальне майно, зокрема, перелік об’єктів, які передаються в оренду. Для міських рад, які далеко від лінії фронту, від активних бойових дій – можливість обмеження інформації в умовах воєнного стану - це така зручна лазівка, яка дає змогу приховати інформацію від громадськості, від людей. А якраз цей законопроєкт вирішує ці проблеми на рівні країни, громади, у т.ч. міста Києва».

Також Островський пояснив нюанси своєї роботи в напрямку дерусифікації Києва:
«У Києві є повна підтримка процесів дерусифікації. А переведення процесу перейменування в «Київ Цифровий» хороше рішення, яке різко збільшує кількість людей, що голосують. Але важливо проговорювати, комунікувати рішення про перейменування перш ніж приймати, пояснювати, що ці рішення не потребують великих коштів, зміни документів і т.п. Завдяки тому як було організовано в Києві процес дерусифікації – за рік з 24 лютого 2022 року було перейменовано 268 об’єктів. А залишилося ще близько 100.

Це дуже вдала практика, у Києві вдалося протестувати це, на такому великому майданчику, провести дискусії, а депутати в профільних комісіях змогли прийняти якісні рішення. 268 об’єктів за рік – це дуже хороший результат. Подяка усім депутатам, хто підтримує дерусифікацію, очищення, відновлення історичної справедливості, коли нав’язані імперією назви, абсолютно випадкові, які не мають до України чи до Києва жодного відношення, – ми міняємо на назви наших українських Героїв, важливі для української історії, науки. Це ті процеси, які оцінять, насправді, наступні покоління».

Наостанок Дмитро Перов — пам’яткоохоронець та аналітик Центру розвитку міст — порушив питання захисту пам’яток у столиці, виступивши з думкою щодо збереження та догляду культурної спадщини:
«У 2022 році було рішення Київради по приведенню фасадів об’єктів культурної спадщини, що розміщені у центральному історичному ареалі міста Києва до належного стану. Але у нас є рішення Київради, які вносяться В. Кличком і підтримуються ним, а потім вони виконуються в якомусь мікро масштабі або взагалі не виконуються.

З цього приводу цього є така ідея: є історичні будинки, яким більше 100-150 років – вони потребують догляду. І є люди, які готові організувати роботу по приведенню таких фасадів будинків до належного стану, хочуть це зробити, і мають кошти на це. Але не можливо з жовтня 2022 року вирішити питання погоджень для того, щоб почати працювати.

Друге питання – це питання електронних петицій. Коли кияни підписують ( не менше 6000 тис підписів) звернення/ініціативу щодо якихось резонансних питань, наприклад, питання заборони створення Національного військового меморіального кладовища на "Лисій Горі", врятування від знищення печер часів Київської Русі. А Київрада усе відхилила. Звичайно такі дії Київради не сприяють подальшому прагненню громадян доносити свої ініціативи до київської влади через петиції».

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння підвищенню рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 15 міських рад обласних центрів України та міста Києва, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проєкт Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується за підтримки Національного фонду демократії (NED, США) та Міжнародного фонду «Відродження». За реалізацію заходів проєкту в 16-ти регіонах відповідають представники партнерських громадських організацій.