Жінки-депутатки в роботі із виборцями більш активні ніж чоловіки: аналіз депутатських звернень

Жінки-депутатки в роботі із виборцями більш активні ніж чоловіки: аналіз депутатських звернень

Одним із обов’язків депутата є робота з виборцями. Про це детально йдеться в Законі України «Про статус депутатів місцевих рад», статті 12 та 13 якого встановлюють, що депутат розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення,  вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. 

Свої вимоги депутат викладає у письмовій формі у вигляді депутатського звернення, які адресує до всіх, хто в змозі вирішити проблеми виборців. Тому, щоб дізнатися рівень включення депутата у проблеми та потреби громади та виборців, достатньо вивчити кількість та тематику депутатських звернень та відповідей влади на ці звернення. 

Під час минулих скликань Херсонської міської ради кількість та тематика звернень депутатів була невідомою, але у цій каденції завдяки активній позиції секретаря Херсонської міської ради Олени Урсуленко всі депутатські звернення відтепер публікуються на сайті. Й це стало одним із компонентів посилення відкритості роботи депутатів, на чому наполягала громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад».

Відтепер ми знаємо рівень активності депутатів по вирішенню потреб та проблем виборців нашого міста. З 2015 по 2019 роки, за нашими підрахунками, депутати Херсонської міської ради направили в різні інстанції 5354 депутатських звернень. Частина з них стосується поточної роботи депутата у раді, але більшість - це реакція на соціальні проблеми виборців, прохання надати матеріальну допомогу за рахунок бюджету, питання ремонту та благоустрою. 

Перша тенденція, яка відразу кидається в очі, така: кількість депутатських звернень до кінця каденції постійно зменшується. Якщо в перший рік роботи депутатів вони підготували та направили 1667 звернень, то в 2017 році тих звернень було вже 1448, в 2018 – 1168, а в 2019 році вже 981 депутатське звернення. 

Ми бачимо падіння активності роботи депутатів із проблемами виборців в 1,7 раз у порівнянні з першим роком їхньої діяльності (дивися діаграму 1). 



Тому перший висновок дещо несподіваний: депутатської енергії та активності не вистачає на всі п’ять років. Й  причини зменшення активності є різними. 

Одна з таких причин полягає у тому, що частина депутатів бачить неефективність результатів своєї роботи із виборцями.
 
Часто вимоги депутата враховуються в залежності від його політичної позиції. Одна із депутаток під час спілкування із активістами кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» скаржилася, що більшість її звернень залишаються без задоволення. Чиновники їй відверто відповідають, що причина – її опозиція до міського голови. 

Вирішенню цієї проблеми могло б сприяти створення незалежного депутатського фонду, на який могли б розраховувати всі депутати, незважаючи на свою політичну позицію. Депутати намагалися створити ці фонди, але частина громадських активістів та провладна більшість заблокувала ініціативу. Активісти боялися корупційних ризиків, а влада – збільшення рівня незалежності депутатів. Як результат, один з депутатів зізнався, що не хоче ходити на прийом до виборців, бо своїх грошей у нього немає, а міська влада не враховує його клопотання. Маємо те, що маємо.

Ще однією з причин зниження депутатської активності є те, що у роботі із виборцями необхідна системність, яка вимагає витрат часу та додаткових ресурсів: на утримання приймальні, підтримку рівня діловодства, часу на підготовку звернень, відслідковування результатів. А ентузіазму й бажання «волонтерити» на користь громади  на багато років не вистачає.

Другий висновок  ми зробили, коли проаналізували, хто більш активно пише депутатські звернення. Виявилося, що жінки-депутатки майже в чотири рази частіше писали звернення, ніж депутати-чоловіки. 

У 2015 році до Херсонської міської ради було обрано 42 чоловіка (77,8%) та 12 жінок (22,2%). У жовтні 2018 року та у червні  2019 року пішли з життя два депутати – Олександр Васильєв та Нелля Голубенко.

З 2015 по кінець 2019 років всі депутати-чоловіки підготували  3146 депутатських звернень (58,7%), а депутатки-жінки - 2208 звернень (41,3%). Причому лише в перші місяці каденції депутати й депутатки подали кількість звернень, майже пропорційну своїй кількості, відповідно 77,8% чоловіків подали 71,9% звернень, а 22,2% жінок – 28,1% звернень. Вже наступного року ситуація різко змінилася (дивися діаграму 2). У 2016 році дванадцять жінок підготували 47,5% звернень, а 42 чоловіка – лише 52,5% від усієї кількості звернень.


 
Й подібна тенденція збереглася: щорічно кожен депутат в середньому готував 31 депутатське звернення, а депутатка – 51 звернення.  
 
Таким чином, депутатки, не зважаючи на свою малочисельність, є більш активними та включеними в проблеми громади та виборців. 

Серед першої дюжини депутатів, які за чотири роки своєї роботи підготували найбільшу кількість депутатських звернень, шість жінок та шість чоловіків. Вони представляють майже всі фракції, крім ВО «Свободи», які були обрані до Херсонської міської ради. 

Рейтинг активності за 2015 – 2019 роки виглядає таким чином:

  1. Олена Мазур (УКРОП) - 556 депутатських звернень
  2. Оксана Д’якова (Радикальна Партія Олега Ляшка)-    484
  3. Андрій Дмитрієв (Об’єднання «Самопоміч») - 240
  4. Катерина Пушкарьова (ВО «Батьківщина»    - 239
  5. Антон Хмаро (обирався за списками “Опозиційного блоку”) - 230
  6. Дмитро Больбот («Наш край») - 198
  7. Олена Урсуленко (“Блок Петра Порошенка «Солідарність») - 192
  8. Дініс Бердник (Об’єднання «Самопоміч»)    - 187
  9. Руслан Рубан (зараз позафракційні, але обирався від Об’єднання «Самопомочі») - 153
  10. Галина Лугова (наразі позафракційна, але обиралася від Блок Петра Порошенка «Солідарність») - 152
  11. Михайло Линецький (наразі позафракційний, але обиралася від Блок Петра Порошенка «Солідарність»)  - 148
  12. Ольга Маренчук ( «Наш край») – 144.

Звернемо увагу, що не всі депутатські звернення - про проблеми або потреби виборців. Частина з них стосуються поточної роботи депутата в сесійній залі, запитів на отримання інформації та інші активності. За 2019 рік ми підрахували лише ті, що направлені на вирішення проблем округів або  виборців. І в цьому рейтингу перші місця знов за жінками. 

Найбільше запитів, направлених на вирішення проблем виборців, у 2019 році подали Оксана Д’якова (обрана за списками Радикальної партії Олега Ляшка, 77 звернень), Олена Мазур (обрана за списками УКРОПу, 51 звернення), Андрій Дмитрієв (обраний за списками Об’єднання «Самопоміч», 42 звернення), Михайло Линецький (обраний за списками “Блока Петра Порошенка «Солідарність», 40 звернень), Ольга Маренчук (обрана за списками «Нашого краю», 33 звернення), Ірина Ценкер (обрана за списками “Блоку Петра Порошенка «Солідарність», 33 звернення), Галина Лугова (обрана за списками “Блока Петра Порошенка «Солідарність», 27 звернень), Руслан Рубан (обраний за списками Об’єднання «Самопоміч», 26  звернень), Дініс Бердник (обраний за списками Об’єднання «Самопоміч», 25 звернень), Володимир Сальдо (обраний за списками «Нашого краю», 25 звернень).

Більшість з перелічених депутатів вже покинули лави фракцій партій, від яких вони були обрані до міської ради, але їх активність у роботі із виборцями від того не знизилася. 

Якщо уважно переглянути цей список активних депутатів, то ми можемо відразу побачити дві закономірності. В ньому всі п’ять депутатів-чоловіків -  це відомі в місті бізнесмени. А п’ять депутатів-жінок, навпаки, мають найрізноманітніші професії: одна – керівниця ОСББ, є чиновниця, дві директорки школи, одна підприємниця. 

В 2019 році були й такі депутати, які не подали жодного депутатського звернення, яке б було направлено на вирішення проблем виборців або їхнього виборчого округу. Це такі депутати як Віталій Богданов (обирався від УКРОПу), Сергій Волошинов та Сергій Жуйков (обиралися від “Блоку Петра Порошенка «Солідарність»), Юрій Кліментенко та Віктор Шевчук (обиралися від «Нашого краю»), Єгор Устинов (обирався від «Опозиційного блоку») та Валентин Сух (обирався від Об’єднання «Самопоміч»). Частину з цих депутатів ми не змогли жодного разу застати на прийомах виборців. Частина перестала ходити на пленарні засідання сесій. А Сергій Жуйков навіть подав депутатське звернення із проханням… відключити його від розсилки сесійних документів.
 
Ще чотирнадцять депутатів подали від одного до чотирьох депутатських звернень. Й якщо ситуація із Вікторією Борисевич є зрозумілою - вона народила дитину, - то тринадцять інших депутатів такої причини в зниженні своєї активності не мають. Це Олександр Кривчун, Сергій Собчук, Ігор Токарєв, Олег Черненко, котрі підготували по одному депутатському зверненню, яке б стосувалася проблем виборців. 

Сергій Білоковиленко, Дмитро Ільченко, Олександр Ложичев, Юрій Марієв, Євген Матковський, Станіслав Трошин написали за 2019 рік по два звернення. Станіслав Лисюк написав три звернення у минулому році, а Валерій Боржков та Іван Горланов по чотири депутатських звернення, тобто, по одному зверненню в квартал. 

Ми й надалі будемо знайомити вас із результатами роботи депутатів Херсонської міської ради. 

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити: 
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»  
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» 
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Херсоні звертайтесь до: Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, тел. +38 (050) 396 6752, e-mail admos@ukr.net

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».