Як війна вплинула на розвиток Луцької міської громади: дослідження реалізації цільових програм
Протягом останніх років у Луцькій міській громаді стабільно реалізується близько 60-70 місцевих цільових програм щороку. Вони спрямовані на підтримку та розвиток таких стратегічних галузей як економіка, соціальна політика, освіта, культура, охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство тощо. Місцеві цільові програми (МЦП) дозволяють визначити та сформулювати чіткий алгоритм перетворень будь-якої галузі економіки чи суспільного життя в громаді: від визначення конкретної мети (цілі) і стратегічних завдань до оцінки одержаних результатів крізь призму реалізації запланованих заходів. Міські МЦП допомагають ефективно витрачати кошти платників податків, спрямовуючи їх на вирішення першочергових проблем у громаді та забезпечуючи реалізацію стратегічних цілей, що включають інноваційний розвиток громади, модернізацію наявної міської інфраструктури та надання якісних послуг місцевим жителям.
Проте повномасштабне вторгнення росії в Україну помітно змістило акценти у реалізації цільових програм у бік підтримки та вирішення безпекових питань, які стали у пріоритеті. Замість придбання сучасної спецтехніки для комунальних підприємств міський бюджет змушений фінансувати придбання та встановлення пристроїв для оповіщення населення. Замість проведення капітального ремонту доріг у межах громади – капітальний ремонт приміщень військових частин та відділів поліції. Замість реставрації об’єктів культурної спадщини – проведення ремонтно-будівельних робіт у захисних спорудах.
Постають питання: чи зупинила війна розвиток міської громади Луцька та наскільки руйнівними є наслідки російської агресії для різних галузей суспільного життя Луцької міської громади?
Щоб глибше розібратися у цих питаннях, в межах всеукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» було здійснено комплексне дослідження, спрямоване на виявлення ключових особливостей у реалізації місцевих цільових програм у період дії воєнного стану, аналіз пріоритетності і необхідності їхнього фінансування та визначення персональної ролі депутатів Луцької міської ради у цих процесах.
Що аналізувалося
У межах дослідження проаналізовано низку цільових програм, скерованих саме на розвиток певної сфери чи галузі економічного та суспільного життя Луцької міської територіальної громади, а саме:
1) у соціальній сфері
– Міська програма соціально-правового захисту дітей;
– Програма соціальної адаптації осіб з інвалідністю;
– Програма соціального захисту населення Луцької міської територіальної громади (ЛМТГ);
– Комплексна програма соціальної підтримки учасників бойових дій, бійців-добровольців, членів їх сімей, а також сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які зареєстровані на території ЛМТГ;
– Комплексна програма соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей;
– Цільова соціальна програма розвитку фізичної культури та спорту Луцької міської територіальної громади;
– Програма «Громада без бар’єрів».
2) в галузі освіти
– Комплексна програма розвитку освіти ЛМТГ.
3) у галузі охорони здоров’я
– Комплексна міська програма «Здоров’я мешканців ЛМТГ»;
– Програма «Фінансова підтримка комунальних підприємств охорони здоров’я ЛМТГ;
– Програма профілактики раку шийки матки шляхом вакцинації дівчат віком 9-14 років проти вірусу папіломи людини.
4) в культурній сфері
– Програма розвитку культури у місті Луцьку.
5) в аграрній сфері
– Програма розвитку агропромислового комплексу ЛМТГ.
6) у сфері житлово-комунального господарства
– Програма реалізації містобудівної політики та розвитку інформаційної системи містобудівного кадастру на території ЛМТГ;
– Програма капітального ремонту житлового фонду міста;
– Програма розвитку дорожнього господарства міста Луцька;
– Програма розвитку житлово-комунального господарства;
– Програма розвитку комунальної інфраструктури ЛМТГ.
7) в галузі туризму
– Програма розвитку туризму ЛМТГ;
– Програма розвитку КП «Центр туристичної інформації та послуг» (КП «Центр розвитку туризму»).
З іншого боку проведено аналіз цільових програм, спрямованих на забезпечення безпеки у межах громади, підвищення рівня цивільного захисту населення, посилення матеріально-технічної спроможності військових частин та мобілізаційної підготовки, серед яких:
– Програма розвитку цивільного захисту населення ЛМТГ;
– Програма забезпечення виконання заходів мобілізаційної підготовки в місті; Програма покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, які дислокуються на території міста (ЛМТГ); а також об’єднана Програма покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території ЛМТГ;
– Програма забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності.
Цільові програми для дослідження обиралися з урахуванням їх стратегічного спрямування та значення для громади. Не включалися у дослідження програми, пов’язані із наданням матеріальної допомоги окремим категоріям населення, соціальними виплатами, фінансовою підтримкою комунальних підприємств та програми співфінансування (придбання житла, проєкти для ОСББ, міжнародні проєкти тощо).
У дослідженні враховані фінансові показники реалізації програм у 2019-2024 роках (три роки до початку повномасштабної війни і три роки після її початку). Порівнювалися значення потреб у фінансуванні тієї чи іншої програми з показниками їх фактичного фінансування.
Як змінилися пріоритети
Загалом у 2019-2021 роках на фінансування місцевих цільових програм, включаючи програми у галузях безпеки, соціальної політики, освіти, охорони здоров’я, культури, аграрної сфери, житлово-комунального господарства, туризму та дорожньої галузі було спрямовано 841,7 млн грн. У 2022-2024 роках ця сума збільшилася майже до 2 млрд грн.
Результати аналізу реалізації цільових програм у Луцькій громаді протягом 2019-2021 років продемонстрували показники сталості їхнього часткового чи повного виконання за більшістю напрямків та пріоритетність фінансування дорожньої галузі, соціальної сфери і сфери охорони здоров’я. Проте з початком російського повномасштабного вторгнення в Україну та введенням правового режиму воєнного стану стало очевидним суттєве збільшення фінансування безпекових програм, які беззаперечно нині є пріоритетними.
Зокрема у 2019-2021 роках реалізація включених до аналізу безпекових програм потребувала загалом 19,9 млн грн. За цей же період в рамках окреслених програм було реалізовано заходів на загальну суму 4,4 млн грн.
Протягом трьох років повномасштабної війни в Україні потреби у фінансуванні програм в межах громади, спрямованих на забезпечення безпеки, зросли до 2,1 млрд грн. Фактична сума коштів, спрямованих на реалізацію заходів в рамках цих програм у 2022-2024 роках становила 738,6 млн грн.
Відтак витрати на забезпечення безпекової складової у Луцькій міській територіальній громаді збільшилися в понад 160 разів. Досягнення такого результату стало можливим лише за рахунок скорочення видатків на реалізацію цільових програм за іншими напрямками.
Комплексна програма розвитку освіти Луцької міської територіальної громади у 2019-2021 роках потребувала 288,7 млн грн на реалізацію усіх запланованих заходів. У цей же період Луцька міська рада змогла реалізувати заходів на суму 36,8 млн грн. У 2022-2024 роках фінансові потреби в рамках програми зросли до суми 405,5 млн грн. Проте місцевій раді вдалося акумулювати на забезпечення цих потреб лише 10,8 млн грн.
У галузі охорони здоров’я спостерігається дві ключові тенденції: збереження пріоритетності щодо фінансування програм галузі та суттєве збільшення видатків на їхню реалізацію.
У 2019-2021 роках підтримка розвитку сфери охорони здоров’я в рамках цільових програм потребувала 489,6 млн грн. Фактичне фінансування заходів в межах цільових програм становило 142,2 млн грн. У воєнні 2022-2024 роки обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програм в галузі, майже не змінився і становив 513,1 млн грн. Разом з тим, в рамках цільових програм було профінансовано заходів на загальну суму 270,7 млн грн.
Дещо відмінні тенденції спостерігаються у ще одній пріоритетній для громади галузі – соціальній сфері. За час війни в Україні потреби у фінансуванні цільових програм, спрямованих на розвиток цієї галузі, значно зросли. Видатки на їх реалізацію, хоч і зросли, проте не пропорційно наявним потребам.
У 2019-2021 роках галузь потребувала фінансування в рамках цільових програм у сумі 389,5 млн грн, а їх фактичне фінансування становило 221,4 млн грн. У 2022-2024 роках потреби у фінансуванні програм у соціальній сфері зросли до 649,2 млн грн, проте на реалізацію заходів в їх межах спрямовано трішки більше половини від необхідної суми – 330 млн грн.
Виконання програм у галузі житлово-комунального господарства також зазнало труднощів через брак фінансування. Якщо у 2019-2021 роках на фінансування ключових напрямків розвитку галузі потрібно було спрямувати коштів у сумі 103,4 млн грн, то у 2022-2024 роках фінансові потреби зросли майже удвічі – до 200,7 млн грн. Протягом трьох довоєнних років заходи програм були профінансовані на суму 38,2 млн грн, протягом трьох років війни – лише 11,3 млн грн.
Розвиток дорожньої інфраструктури в міській громаді, який завжди потребував суттєвих фінансових витрат, в період війни теж зазнав фінансових обмежень. Протягом 2019-2021 років на програму розвитку дорожнього господарства було витрачено 365,5 млн грн за існуючої потреби в понад 1,3 млрд грн. Протягом 2022-2024 років потреби у фінансуванні програми зросли до понад 3,1 млрд грн. Проте фактичного фінансування програма отримала майже в 6 разів менше – 578,5 млн грн.
На реалізацію програми розвитку культури у місті Луцьку фінансові потреби дещо зросли, а видатки з бюджету зменшилися в незначній мірі. Так, у 2019-2021 роках потреби фінансування галузі в рамках цільової програми становили 166,5 млн грн, у 2022-2024 роках – 182,8 млн грн. Водночас фактичне фінансування заходів в межах програми у 2019-2021 роках зафіксовано на рівні 26,9 млн грн, а у 2022-2024 роках – 21,5 млн грн.
Недофінансованим у воєнні роки залишився і розвиток туристичної галузі в межах міської громади. Якщо ключові програми галузі у 2019-2021 роках потребували фінансування у сумі 10,9 млн грн, то у 2022-2024 роках – 26,7 млн грн. Фактичне фінансування у довоєнні роки становило 6,4 млн грн (понад половина необхідної суми), у період війни – майже 11 млн грн (близько 40% від необхідної суми).
З приєднанням до Луцька прилеглих сіл в межах територіальної громади почала діяти програма розвитку агропромислового комплексу. У 2021 році на її фінансування потребувалося 420 тис. грн, проте жодного заходу реалізовано не було. У 2022-2024 роках потреби у фінансуванні зросли до 2,8 млн грн, а фактично витрачених коштів було лише 101 тис. грн.
Неможливо оминути увагою і той факт, що місцева цільова програма щодо виконання доручень виборців та здійснення депутатських повноважень депутатами Луцької міської ради VIII скликання (так званий «депутатський фонд») протягом трьох воєнних років також поступово трансформувалася у програму забезпечення воєнних та безпекових потреб.
У 2022 році окремі місцеві обранці кошти свого «депутатського фонду» почали спрямовувати на забезпечення першочергових потреб військових частин та місцевих підрозділів територіальної оборони. У 2023 році з 4,6 млн грн коштів «депутатського фонду» на воєнні та безпекові потреби було спрямовано 3,1 млн грн.
У 2024 році тенденція продовжилася. У відповідь на інформаційний запит директор Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради Лілія Єлова надала інформацію про те, що рішенням депутатського корпусу у 2024 році усі кошти програми було спрямовано на реалізацію іншої цільової програми – Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин та інших військових формувань, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки ЛМТГ.
Зважаючи на безпрецедентну згуртованість жителів Луцької міської громади у боротьбі за перемогу, потужний волонтерський рух у місті та безперервну всебічну підтримку військових, такий крок цілком можна розглядати як виконання доручення виборців.
Як голосували обранці
У межах дослідження також було здійснено моніторинг та аналіз рішень Луцької міської ради щодо внесення змін до досліджуваних програм та результатів голосування депутатів під час розгляду відповідних рішень у 2024 році.
Проведений аналіз голосувань депутатів свідчать про послідовність дій місцевих обранців у прийнятті ключових рішень, пов’язаних із реалізацією місцевих цільових програм у громаді. Протягом 2024 року було зафіксовано лише одне голосування проти продовження дії Програми розвитку дорожнього господарства Луцької міської територіальної громади, а також виявлено один факт «утримання» від голосування під час розгляду питання щодо внесення змін до Програми забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності. Обидві позиції стосуються депутатки із фракції «Європейська Солідарність» Алли Доманської.
Підсумувати результати дослідження варто такими цифрами: за три роки воєнного стану фінансування безпекових програм зросло у 160 разів (із 4,4 млн грн у 2019-2021 роках до 738,6 млн у 2022-2024 роках), проте деякі програми в інших галузях залишилися значною мірою недофінансованими. Зокрема, програми у сфері освіти були профінансовані лише на 2,6%, в аграрній галузі – на 3,6%, у сфері житлово-комунального господарства – на 5,7%.
Відтак результатом проведеного дослідження є, мабуть, очевидний висновок: допоки триватиме війна в Україні у Луцькій міській громаді, як і в кожній громаді нашої держави, пріоритетними напрямками фінансування залишаться питання безпеки та забезпечення потреб військових, а інші напрямки галузевого розвитку будуть забезпечуватися відповідно до наявних фінансових можливостей. Одностайність депутатського корпусу у прийнятті відповідних рішень є лише свідченням того, що на даний момент такий крок є логічним і цілком виправданим. Звісно, що за таких умов громада втрачає багато ресурсів для свого розвитку. Проте головне, що вона не втрачає віру у майбутню перемогу.
