УЗАГАЛЬНЕННЯ ПРАКТИК ЗДІЙСНЕННЯ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ МІСЬКИХ РАД ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ ТА КИЄВА

В період з 1 лютого 2021 р по 31 березня 2021 р представники громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» провели моніторинг здійснення прийому громадян депутатами 15 міських рад обласних центрів: Вінниці, Івано-Франківська, Києва, Кропивницького, Луцька, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Сум, Харкова, Херсона, Хмельницького, Черкас та Чернігова, а також Києва. Представники громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» без попередження відвідували прийоми громадян місцевих депутатів, організовані в час та за адресами, які були оприлюднені місцевими депутатами. В разі, якщо за результатами одного візиту не вдавалось встановити факт здійснення прийому, представники організації повторно намагались потрапити на організований депутатом або депутаткою прийом. Лише після повторної невдалої спроби робився висновок щодо нездійснення прийому громадян відповідними депутатами. Всього моніторингом було охоплено 868 депутатів міських рад .

Узагальнені відомості, отримані за результатами моніторингу, дозволяють робити висновки як про певні спільні риси, що характерні для організації здійснення прийому депутатами міських рад обласних центрів, а також про особливості окремих міст.

Окрім того, принаймні частина періоду активної фази здійснення моніторингу припала на обмеження карантинних заходів, запроваджених для запобігання поширенню захворювання на COVID-19, й, відповідно, дозволяють робити певні обмежені висновки про те, як такі обмеження вплинули на доступність для жителів відповідних міст можливостей ведення комунікації зі своїми місцевими обранцями через інструменти прямої взаємодії під час особистих прийомів громадян.

1. Усталеним майданчиком для оприлюднення відомостей про прийом громадян є офіційні веб-сайти відповідних місцевих рад. Відомості щодо здійснення прийому громадян абсолютної більшості депутатів місцевих оприлюднені саме на офіційних джерелах інформації.

Тим не менш, майже в половині міських рад обласних центрів, що охоплені моніторингом, є такі, на веб-сайтах яких досі, станом на початок квітня 2021 р., не доступна інформація щодо прийому громадян всіх депутатів відповідної ради. Найбільше таких депутатів є представниками жителів міст Одеса та Миколаїв (п’ята частина всього депутатського корпусу). Також не доступна інформація щодо прийому громадян частини депутатів міських рад Луцька та Херсона (17% та 13% відповідно), також Полтави та Києва (7% та 5%, відповідно).

Згідно з п.5 ч.1 ст. 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян. Згаданий закон не передбачає жодного механізму виконання цього обов’язку місцевими депутатами. Імовірно, що покладання обов’язку щодо оприлюднення такої інформації на місцевих депутатів є причиною її недоступності для жителів відповідних міст. З іншого боку, в 9 міських радах обласних центрів доступна інформація щодо прийому громадян всіх депутатів відповідних рад, що дає підстави вважати, що роль в організації роботи по збору відповідної інформації в депутатів ради саме виконавчих органів відповідних міських рад має суттєвий вплив на доступ громадян до відповідної суспільно-важливої інформації.

2. Депутати місцевих рад зобов’язані вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців (п.5 ч.1 ст. 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»). З усіх депутатів міських рад 15 обласних центрів та Києва абсолютна більшість здійснює прийом громадян на початку своєї каденції, в тому числі, в умовах «червоної» зони карантинних обмежень, обираючи альтернативні способи спілкування з жителями своїх міст та запроваджуючи додаткові безпекові заходи. З 868 місцевих депутатів 13% не виконують цього законодавчо визначеного обов’язку. Найбільше депутатів, стосовно яких не вдалось підтвердити здійснення прийому громадян було серед депутатів Сумської (45%), Херсонської (41%), Київської (24%) та Полтавської (17%) міських рад.

Карантинні обмеження могли впливати на здійснення прийому депутатами міських рад в цих містах. В той самий час, в інших містах, що були охоплені моніторингом, депутати продовжували здійснювати прийом громадян, обираючи альтернативні способи взаємодії з громадянами, навіть в умовах «червоної зони» карантинних обмежень (напр.,Івано-Франківськ або Одеса).

3. Здебільшого депутати міських рад обласних центрів та Києва успішно адаптувались до здійснення прийому громадян в умовах жорстких карантинних обмежень. З тих депутатів, здійснення прийому якими було підтверджено, лише не значна частка стверджувала, що за умов жорстких карантинних обмежень здійснення прийому громадян взагалі припиняється. Таких депутатів серед тих, хто здійснює прийом громадян, лише 7%. В той самий час, в двох містах: Івано-Франківську (34%) та Черкаси (40%) частка депутатів, які повністю припиняють здійснення прийому, є значною. Вочевидь, депутатам міських рад цих обласних центрів, варто вивчити досвід своїх колег з інших міст і продовжувати взаємодію з громадянами, використовуючи доступні способи підтримання зв’язку з громадою.

4. Інші депутати за умов жорстких карантинних обмежень обирають для себе альтеративні способи взаємодії з громадянами, в тому числі, використовують одразу декілька таких способів, що забезпечує для продовжувати тримати зв’язок зі представниками своїх інтересів в міських радах.
Найбільш поширеним залишається спосіб, що потребує мінімальних зусиль від депутатів, не може повноцінно замінити прямої і взаємодії з громадянами, і не вимагає від депутатів особистої залученості – це прийом звернень в телефонному режимі. Атестація депутатів місцевих рад підтримує такі зусилля місцевих депутатів, але, за умов, коли такий спосіб комунікації з громадянами залишається єдиним на час жорстких карантинних обмежень, рекомендує розвивати такі практики, які передбачають пряму взаємодіяю депутатів з громадянами.

Іншим популярним способом серед депутатів є продовження здійснення прийому за умов дотримання соціальної дистанції та маскового режиму. За таких умов важливою складовою залишається можливість депутатів місцевих рад забезпечити належний рівень безпеки громадян. В разі, якщо приміщення приймалень не є достатньо просторими для того, щоб відповідати всіх формальним вимогам щодо кількості осіб, які одночасно можуть перебувати на певній площі із дотриманням соціальної дистанції, таку практику варто переглянути в сторону більш безпечної, яка б при цьому зберігала складову особистої взаємодії депутатів та громадян.

Третім за популярністю способом взаємодії місцевих депутатів та громадян за умов жорстких карантинних обмежень залишається здійснення прийому з використанням відео-зв’язку. Як правило в таких випадках депутати ведуть прямі трансляції з відповідями на запитання користувачів в соціальних мережах, або ж використовують платформи для відеоконференцій. Здійснення прийому громадян за допомогою відеозв’язку є тим способом, який дозволяє з одного боку максимально зберегти можливості для прямої взаємодії громадян, а з іншого – забезпечити безпечні умови такої взаємодії та, одночасно, дотриматись вимоги щодо регулярності здійснення прийому. Недоліком такого способу здійснення прийому залишається його неінклюзивність для тих громадян, які не мають доступу до технологій, не вміють їх використовувати, або обмежені в їх використанні. Найбільш популярним такий спосіб є серед депутатів Хмельницької (63%), Київської (53%) та Полтавської (43%) міських рад. Зовсім неготовими до технологічних рішень в умовах карантинних обмежень виявились депутати Миколаївської, Черкаської та Херсонської міських рад. В цих містах депутати зовсім не користуються можливостями здійснення прийому з використанням відеозв’язку. Одиниці використовують такі рішення серед депутатів Вінницької, Миколаївської, Кропивницької, Харківської, Рівненської та Чернігівської міських рад.

Нарешті незначна частина депутатів здійснює прийом громадян на вулиці в разі запровадження жорстких карантинних обмежень. Такий спосіб взаємодії з громадянами також може вважатись прийнятних, хоча й має серйозний недолік: залежність від погодних умов, що позбавляє можливості забезпечити регулярність здійснення прийому.

5. Результати моніторингу здійснення прийому депутатами міських рад 15 обласних центрів та Києва свідчать про те, що незважаючи на вимогу Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» здійснювати особистий прийом громадян щонайменше раз на місяць, є незначна частка депутатів, які делегують ці повноваження помічникам, що здійснюють прийом громадян від імені обранців в заявленими місцевими обранцями графіками прийому.

В трьох міських радах кількість випадків делегування повноважень зі здійснення прийому громадян є суттєвою: 27% в Одеській міській раді, 17% в Хмельницькій міській раді та 15% в Херсонській міській раді. Серед депутатів Київської міської ради практика є найбільш поширеною: більшість депутатів використовують допомогу помічників у виконанні цього обов’язку (72% з всіх депутатів, здійснення прийому якими було підтверджено).

Спірного окрасу практика набуває тоді, коли делегування обов’язку щодо здійснення прийому громадян призводить до того, що депутати особисто зустрічаються з громадянами рідше, ніж раз на місяць. Такий наслідок стає можливим, коли депутати особисто здійснюють прийом громадян лише «за наявності попереднього запису» або ж взагалі не мають визначеного графіку «особистого» прийому громадян, хоча помічники при цьому регулярно здійснюють прийом громадян, які відвідують приймальні таких депутатів.

Атестація депутатів місцевих рад вітає випадки, коли депутати приходять в визначені дні особистого прийому громадян, незалежно від того, чи було здійснено попередній запис бажаючих громадян відвідати такий прийом. Атестація депутатів місцевих рад також не може негативно оцінювати практику залучення до здійснення прийому громадян помічників, оскільки в таких випадках місцеві представники отримують можливість охопити своєю діяльністю більшу кількість населення, що, відповідно, має позитивно відображатись на здійсненні представницької функції.

Ті ж випадки, коли місцеві депутати не відвідують особистий прийом громадян за відсутності громадян, що попередньо виявили бажання його відвідати, або ж практика повідомлення громадян про особистий прийом, коли інформація про його графік не є загальнодоступною, Атестація депутатів місцевих рад розглядає як виключення можливості для громадян бути на зв’язку зі своїми місцевими обранцями без виконання додаткових вимог щодо запису. Така практика не відповідає вимогам чинного законодавства, а також обмежує рівні можливості для всіх громадян без винятку комунікувати зі своїми представниками в міських радах.

6. Передумовою для здійснення прийому громадян депутатами місцевих рад є організація приміщення для здійснення прийому громадян.

Закон України «Про місцеве самоврядування» містить лише загальну норму щодо сприяння з боку місцевих рад та їх органів в забезпеченні належних умов для ефективного здійснення повноважень депутатами місцевих рад (ч.2, ст. 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»). Відтак депутати використовують широкий набір варіацій в організації місця здійснення прийому.

Серед депутатів всіх 16 міських рад, які були охоплені моніторингом, найбільш популярним місцем здійснення прийому є виділене окреме приміщення комунальної власності для потреб здійснення прийому громадян (30%) або ж приміщення організації партії (24%). В той самий час такі практики нерівномірно розподілені в кожній раді.

Майже всі депутати Київської міської ради (95%) та Хмельницької міської ради (81%) здійснюють прийом громадян в спеціально виділених приміщеннях міської ради, більше половини депутатів Івано-Франківської, Вінницької та Черкаської міської ради також здійснюють прийом громадян в спеціально-виділених приміщеннях комунальної власності. Взагалі відсутня практика виділення приміщень комунальної власності для потреб організації прийому депутатами міської ради в Луцькій, Полтавській, Рівненській та Чернігівській міських радах. При цьому лише в Київській міській раді питання виділення приміщень комунальної власної для організації депутатських приймальнь закріплене відповідним рішенням ради . Згідно з Положенням про громадську приймальню депутата Київської міської ради Київська міська рада, або її виконавчий орган (Київська міська державна адміністрація) здійснюють матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності 120 громадських приймалень (одна громадська приймальня на кожного депутата Київради). Як результат – депутати Київської міської ради активно використовують таку можливість. Забезпечення ж депутатів комунальними приміщеннями для здійснення прийому громадян в інших містах не врегулювано жодним чином. Відповідно, прозорість рішень по виділенню таких приміщень окремим депутатам є під питанням.

В частині рад використовується виділення приміщень (спеціальних кімнат) для здійснення прийому громадян депутатами, що є схожою за суттю з виділенням приміщень комунальної власності, проте не потребує окремих рішень в частині розпорядження комунальним майном. Втім, така практика не є достатньо поширеною. Лише в трьох радах депутати активно користуються нею: більше половини депутатів Львівської міської ради (52%) та майже половина депутатів Миколаївської (43%) та Луцької (41%) міських рад.

Самостійна організація приміщення, яке використовується місцевими депутатами є достатньо поширеним явищем лише в окремих міських радах: більше половини депутатів Одеської міської ради (52%), майже половина депутатів Харківської міської ради (49%), а токож близько третини депутатів Рівненської (34%) та Чернігівської (31%) міських рад.

Нарешті, частина депутатів здійснює прийом громадян безпосередньо на робочому місці, найбільш поширеними є такі практики в 5 міських радах. Майже половина депутатів Чернігівської міської ради (44%), Сумської (34%), Рівненської (29%) та Херсонської (28%) міських рад. Та ще близько чверті депутатів Луцької міської ради (22%). При цьому, в Луцькій, Полтавській, Рівненській та Чернігівській міській раді взагалі не використовуються приміщення комунальної власності для здійснення прийому громадян місцевими депутатами. І лише в Луцьку є поширеною практика здійснення прийому громадян приміщеннях міської ради.

Очевидно, що комунальне майно, яким володіє громада, є ресурсом, який може забезпечувати доходи громади в разі надання в оренду або продажу комунальних приміщень на комерційних основах. В цьому ключі практика використання таких приміщень для потреб організації прийому місцевими депутатами може сприйматись неоднозначно, особливо у тих випадках, коли громади є очевидно менш заможними, ніж, наприклад, громада столиці, чи громади міст т.зв. «мільйонників». З іншого боку, надання можливості депутатам використовувати комунальні приміщення для комунікації з громадянами певним чином вирівнює умови реалізації своїх повноважень для всіх депутатів, оскільки альтернативним підходом для виконання свого громадського обов’язку по здійсненню прийому громадян місцевими депутатами є або самостійна організація приміщення приймальні, або ж використання партійної приймальні. Можливість організувати власну приймальню прямо залежить від фінансової спроможності депутатів, а можливості здійснювати прийом в приймальні організації партії також залежать від фінансової спроможності відповідної місцевої організації партії.

Найменш сприятливим способом організації приміщення для здійснення прийому громадян в цьому ключі вбачається його ведення на робочому місці. В таких випадках розмиваються межі між здійсненням депутатами своїх обов’язків за посадою та реалізацію повноважень депутата місцевої ради. Найбільш несприятливими для розмежування виборцями депутатських функцій та, відповідно, посадових функцій, будуть умови, за яких місцеві депутати займають посади в державних чи комунальних установах, закладах, підприємствах, або займають посади в виконавчих органах місцевих рад та здійснюють прийом громадян на робочому місці.

З урахуванням зазначеного, надання приміщень комунальної власності місцевим депутатам для здійснення прийому громадян не може вбачатись за єдине найбільш прийнятне вирішення проблеми з організацією приміщень для здійснення прийому місцевими депутатами. Втім за тих умов, коли громада має можливості для її використання, а особливо в тих випадках, де наявна така практика серед депутатів міської ради, мають бути створені належні умови для забезпечення прозорості процесу виділення приміщень комунального майна. За відсутності будь-якого нормативного закріплення процедур для такої практики створюються сприятливі умови для корупційних практик. В цьому ключі особливе занепокоєння викликають випадки тих місцевих рад, де лише незначна кількість депутатів місцевих рад здійснює прийом громадян в приміщеннях комунальної власності, спеціально виділених для таких потреб місцевих депутатів.

7. Депутати міських рад обласних центрів та Києва поточного скликання обирались за виборчою системою пропорційного представництва з відкритими списками. В результаті застосування цієї виборчої системи депутати могли отримати мандат на етапі їх розподілу в територіальних округах, на які було поділено все місто, за умови отримання від 25% голосів від виборчої квоти чи в залежності від місця в територіальному списку, або ж вже на етапі розподілу мандатів в єдиному загальноміському окрузі, де вірогідність обрання депутата прямо залежала лише від місця в списку, за яким було закріплено депутата.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» 2. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Визначення об’єму представництва місцевого через представництво інтересів виборців саме округу місцеві депутати не рідко використовують в практичній площині, в тому числі, і при організації здійснення прийому громадян. В більшості рад, які охоплені кампанією Атестація депутатів місцевих рад існує практика «закріплення» депутатів міської ради за конкретними територіями, які, як правило, збігаються з виборчими округами, за якими балотувались місцеві депутати. Відсутня така практика лише в Луцькій, Львівській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській міській радах. В 11 інших міських радах обласних центрів в ході моніторингу депутати або їх помічники повідомляли про те, що вони «закріплені» для здійснення прийому громадян за певними територіями.

В більшості випадків, лише частина депутатів відповідних міських рад інформувала про «закріплення» за певними територіями, але у випадку Івано-Франківської, Черкаської та Сумської міських рад всі депутати, що здійснюють прийом громадян, на практиці виявились «закріпленими» за певними територіями для виконання цього обов’язку. При цьому, лише в Сумській міській раді відповідна практика є закріпленою на рівні рішення самої міської ради . В інших випадках депутати часто інформували про наявність рішення про закріплення за певними територіями на рівні фракцій або організацій партій, які вони представляють, але підтвердити документально такі рішення не виявилось за можливе.

Сама по собі практика «закріплення» депутатів за певними територіями є нейтральною за своїм характером: ніщо не обмежує місцевих депутатів в розподілі певних зон відповідальності між собою на рівних засадах, вести пряму роботу з виборцями на певних територіях, і в той самий час, продовжувати здійснювати прийом громадян, в тому числі із тих територіальних зон, які виходять за межі територій, за якими «закріплений» той чи інший депутат. Не буде протирічити така практика і нормам Закону «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки згідно з тією ж ст. 2 цього закону депутат є представником інтересів територіальної громади в цілому. Проте, у тих випадках, коли місцеві депутати відмовляються здійснювати прийом громадян з інших територій, а особливо в тих випадках, коли немає загального розподілу всього депутатського корпусу, створюють нерівні та обмежуючі умови для громадян, які позбавляються свого права на здійснення взаємодії з представниками інтересів в місцевих радах, якщо не проживають на тих територіях, за якими виявились закріплені ті чи інші місцеві депутати.

Окрім спірного характеру практики закріплення місцевих депутатів за певними територіями у тих випадках, коли відсутнє відповідне рішення ради та відсутнє закріплення всього депутатського корпусу, така практика в цілому не відповідає актуальний виборчій системі, за якою обирались депутати міських рад обласних центрів. Саме тому, задля уникнення необґрунтованого обмеження жителів громад в доступі до взаємодії зі своїми представниками в відповідних місцевих радах, Атестація депутатів місцевих рад вбачає за доцільне гармонізацію Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з природою виборчої системи, за якою місцеві депутати обираються. З цією метою є сенс виключити з відповідного закону положення, які визначають місцевих депутатів як представників інтересів «виборців виборчого округу». Натомість, за доцільне вбачається визначення суті представництва місцевих депутатів через представництво інтересів жителів всієї громади. Саме такий підхід буде оптимально відповідати суті інституту представництва як такого, в тому числі і для тих громад, в яких використовується інша виборча система.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».

Міська рада	Всього депів міської ради	Підтверджено здійснення прийому	Не підтверджено здійснення прийому	Частка депутатів, щодо яких не підтверджено здійснення прийому
Вінницька	54	50	4	0,07
І-Франківська	42	41	1	0,02
Київа	120	91	29	0,24
Кропивницька	42	42	0	0,00
Луцька	42	41	1	0,02
Львівська	62	58	4	0,06
Миколаївська	53	49	4	0,08
Одеська	63	61	2	0,03
Полтавська	42	35	7	0,17
Рівненська	42	38	4	0,10
Сумська	42	23	19	0,45
Харківська	84	74	10	0,12
Херсонська	54	32	22	0,41
Хмельницька	42	42	0	0,00
Черкаська	42	42	0	0,00
Чернігівська	42	39	3	0,07
Всього	868	753	110

Міська рада	Прийом за умов дотримання соціальної дистанції та маскового режиму	Прийом звернень в телефонному режимі	Прийом з використанням відеозв'язку	Прийом на вулиці	Прийом не здійснюється за умов жорстких карантинних обмежень	частка депутатів, що припиняють здійснення прийому в разі запровадження жорстких карантинних обмежень
Вінницька	13	32	1	7	4	0,08
І-Франківська	0	27	0	0	14	0,34
Київська	24	76	48	1	2	0,02
Кропивницька	0	39	2	0	3	0,07
Луцька	8	25	10	4	0	0,00
Львівська	18	35	19	0	9	0,16
Миколаївська	4	39	1	4	0	0,00
Одеська	24	40	6	6	2	0,03
Полтавська	27	10	15	0	0	0,00
Рівненська	29	27	3	2	0	0,00
Сумська	2	20	7	4	1	0,04
Харківська	14	60	5	0	0	0,00
Херсонська	32	0	0	0	0	0,00
Хмельницька	1	34	26	0	1	0,02
Черкаська	4	19	0	1	17	0,40
Чернігівська	20	36	1	9	0	0,00
ВСЬОГО:	220	519	144	38	53	0,07

Міська рада	всього депутатів	кількість депутатів, в яких графік особистого прийому відрізняється від графіка прийому, який здійснюється від імені депутата помічниками	частка депутатів, в яких графік особистого прийому відрізняється від графіка прийому, який здійснюється від імені депутата помічниками	є окремий графік особистого прийому, за яким здійснюється прийом незалежно від наявності попереднього запису охочих	є окремий графік особистого прийому, за яким здійснюється прийом за наявності попереднього запису охочих	графік особистого прийому не визначений
Вінницька міська	54	3	0,06	0	0	3
Івано-Франківська міська	42	0	0,00	0	0	0
Київська міська	120	86	0,72	5	79	2
Кропивницька	42	5	0,12	0	2	3
Луцька міська	42	0	0,00	0	0	0
Львівська міська	62	5	0,08	1	4	1
Миколаївська міська	53	6	0,11	3	3	0
Одеська міська	63	17	0,27	9	8	0
Полтавська міська	42	0	0,00	0	0	0
Рівненська міська	42	3	0,07	0	2	1
Сумська міська	42	0	0,00	0	0	0
Харківська міська	84	4	0,05	2	2	0
Херсонська міська	54	8	0,15	5	1	2
Хмельницька міська	42	7	0,17	0	0	7
Черкаська міська	42	0	0,00	0	0	0
Чернігівська міська	42	2	0,05	0	2	0
Всього	868	146		25	103	19

Міська рада	Виділене міською радою приміщення для потреб депутатів	Окреме приміщення комунальної власності	На робочому місці	Власна приймальня	Приміщення організації партії
Вінницька міська	7	26	5	6	6
Івано-Франківська міська	0	28	5	0	9
Київська міська	1	86	0	2	2
Кропивницька міська	0	1	2	3	36
Луцька міська рада	17	0	9	1	14
Львівська міська	30	11	6	6	5
Миколаївська міська	21	2	8	5	8
Одеська міська	8	1	5	32	12
Полтавська міська	0	0	5	5	25
Рівненська міська	1	0	11	13	15
Сумська міська	1	5	8	5	2
Харківська міська	11	1	8	36	18
Херсонська міська	1	11	9	6	5
Хмельницька міська	0	34	7	2	1
Черкаська міська	3	21	4	0	14
Чернігівська міська	1	0	17	12	9
Всього	102	227	109	134	181

Міська рада	к-ть депутатів, які повідомвили, що закріплені за певними територіями	к-ть депутатів, які повідомили, що не здійснюють прийом жителів, що не проживають на території, за якої закріплено депутата
Вінницька міська	16	1
І-Франківська міська	42	0
Київська міська	22	0
Кропивницька міська	43	0
Луцька міська	0
Львівська міська	0
Миколаївська міська	27	1
Одеська міська	55	11
Полтавська міська	0
Рівненська міська	0
Сумська міська	19	3
Харківська міська	11	0
Херсонська міська	4	0
Хмельницька міська	37	0
Черкаська міська	42	42
Чернігівська міська	0	0