Скільки і про що писали чернігівські депутати у своїх запитах?
Депутатський запит є одним з найефективніших інструментів для депутата місцевої ради. Водночас кількість і якість цих запитів легко можна перевірити, тож цей показник якості депутатської роботи можна оцінити.
Як користувались своїм правом на депутатський запит обранці Чернігівської міської ради, дослідили в Агенції міських ініціатив. Інформація про кількість запитів була надана міською радою у відповідь на запит на публічну інформацію.
Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 21), депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської, районної, обласної ради – також до голови місцевої держадміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.
Протягом 2019 року на пленарних засіданнях сесій Чернігівської міської ради 7 скликання було ухвалено 119 депутатських запитів від 29 з 42 депутатів. Лідерами за кількістю запитів серед фракцій стали представники двох найбільших депутатських об’єднань у міськраді: «БПП «Солідарність» - 38 запитів (9 депутатів), та «Нашого краю» - 34 запити (12 депутатів). Найменше, лише один запит на трьох, подали представники фракції «Опозиційний блок».
Законом передбачена можливість подачі запитів як від одного депутата, так і від групи. Що цікаво: одразу три запити у 2019 році були подані від груп депутатів. Так, позафракційний депутат Сергій Кирієнко разом з представниками “БПП «Солідарність» Регіною Гусак і Сергієм Воробйовим подали два спільних запити: «Про необхідність ремонту асфальтного покриття на пішохідних доріжках біля входу до подвір’я школи №7» та «Щодо проведення ремонту автомобільно-пішохідного маршруту, що поєднує вулицю Рокосовського та стадіон Гагаріна». Також спільний запит подавали і Жанна Шерстюк (Радикальна партія Ляшка) з Володимиром Козиром («Наш край»), він стосувався включення капітального ремонту вул. В. Радченка до Комплексної цільової Програми розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова на 2017-2019 роки.
Цілий ряд депутатів не подали за 2019 рік жодного запиту. До цього переліку увійшли: від фракції ВО «Батьківщина» - Микола Миргородський, Григорій Федорець, Віктор Акименко; від фракції “БПП «Солідарність» - Василь Білогура, Олександр Тарасовець; від фракції «ДемАльянс» - Ярослав Ковтун; від фракції «Наш край» - Олександр Соколов, Ігорь Желдак; від фракції «Самопоміч» - Володимир Зуб; від фракції «Опозиційний блок» - Олег Шеремет, Світлана Живенко; а також позафракційні Андрій Заїка та Дмитро Койдан, який лише нещодавно став депутатом.
Є серед народних обранців і рекордсмени за кількістю підтриманих запитів. Лідирує депутат від фракції «Батьківщина» Іван Бакшун. На його рахунку 14 депутатських запитів. Більшість стосувалась проблем освітлення, ремонту доріг та вулиць, облаштування прибудинкових територій. Також були запити стосовно забезпечення шкільної їдальні ЗОШ №36 меблями та встановлення нових поштових скриньок за низкою адрес.
На другому місці за кількістю запитів - Регіна Гусак (“БПП «Солідарність»). Рада підтримала 11 запитів депутатки, ще два запити вона подала спільно з іншими депутатами. Окрім звичних для депутатів питань ремонту і благоустрою, у Регіни Гусак велика кількість запитів стосувалась покращення інфраструктури для маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю. До її авторства належить і резонансний запит щодо заборони виступу одного з пересувних цирків, в якому використовуються тварини.
Третю сходинку розділили одразу два депутати. По 8 запитів було у В’ячеслава Летути (“БПП «Солідарність») та Володимира Коваленка («Наш край»). Так сталося, що більшість запитів обох депутатів стосувалась ремонтів та облаштування території в районі колишнього Льотного училища та вулиці Стрілецької.
Таким корисним інструментом як депутатський запит користуються не всі обранці, хоча завдяки запитам і ефективній комунікації з виборцями можна було б вирішити багато нагальних проблем міста.
Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»,
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад».
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Чернігівській області звертайтесь до Громадської організації «Агенція міських ініціатив», goami.info@gmail.com
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Чернігів за реалізацію ініціативи відповідає ГО “Агенція міських ініціатив”.