Результати атестації Київради за 2018 рік: середня оцінка «задовільно».

За результатами проведеного моніторингу діяльності депутатів Київради, підготовленого за наслідками 2018 року, Інтегріті.ЮА провела 24 травня 2019 року круглий стіл, під час якого разом з обранцями, експертами та представниками Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) представила результати оцінки і розбиралася з основними шляхами підвищення прозорості і підзвітності місцевих обранців.

Комплексна персональна оцінка відкритості, прозорості, добропорядності та підзвітності депутатів Київської міської ради VIIІ скликання показала, що майже половина депутатів міської ради, а саме 49 осіб отримали за свою діяльність посередню оцінку «3 бали».

І ще кожен десятий депутат Київської міської ради за підсумками 2018 року отримав низьку оцінку в 2 бали, загалом це 23 депутати: Богдан Бенюк («Свобода»), Олег Гелевей («Свобода»), Ярослав Горбунов («Солідарність»), Лариса Дегтярьова («Солідарність»), Антон Дрепін («Солідарність»), Вадим Іванченко («Єдність»), Ігор Кісільов («Єдність»), Марина Кочур («Батьківщина»), Петро Кузик («Свобода»), Сергій Майзель («Солідарність»), Валентин Мондриївський («Солідарність»), Вадим Ноздря (позафракційний), Олена Овраменко («Солідарність»), Сергій Паладій («Батьківщина»), Олександр Поживанов («Батьківщина»), Сергій Римаренко («Батьківщина»), Віталій Росляков («Солідарність»), Володимир Старовойт («Батьківщина»), Андрій Странніков («Солідарність»), Михайло Терентьєв («Солідарність»), Павло Тесленко («Єдність»), Ваган Товмасян «(Батьківщина»), Олександр Харченко («Солідарність»).

Найвищий бал отримали депутати: Антоненко Прохор та Кутняк Святослав («Свобода»), Манойленко Наталія «Самопоміч», Опадчий Ігор («Солідарність») та Пинзеник Олеся (Позафракційна).

Низька середня оцінка атестації Київради через депутатів-сумісників

Цікаво, що погані оцінки отримали в основному ті депутати, які суміщають депутатську діяльність з роботою в Київській міській державні адміністрації (КМДА), районних державних адміністраціях та комунальних підприємствах міста Києва. Мова йде про Андрєєва Андрія, Березнікова Олександра, Маслову Наталію, Мондриївського Валентина, Непоп Вячеслава, Терентьєва Михайла, Шарія Володимира, Шкура Максима, Ясинського Георгія.

Як виявилось, найбільше такі депутати не полюбляють оприлюднювати інформацію про себе на сайті Київської міської ради – за цим показником середній бал депутатів складає слабеньку трієчку.

При цьому, у таких депутатів, як правило не доступна інформація про їхній депутатський прийом, а значить, можливість для виборця висловити свої побажання безпосередньо депутату, знаходиться на рівні двійки.

Якщо порівняти виступи на сесіях цих депутатів з виступами інших, які не обтяжені службовими та посадовими обов’язками в КМДА, районних державних адміністраціях та комунальних підприємствах міста Києва, то наші сумісники взагалі отримують одиницю. Зрозуміло, що з такими показниками активності та роботи в інтересах громади важко звітувати перед виборцями, отже і публічне звітування та оприлюднення звітів такими депутатами не шанується і майже не проводиться.

Таким чином, у підсумку кияни отримали таку собі квазі-депутатську групу, яка за формою називається депутатами, а за вмістом є «смотрящими» від КМДА за Київською міською радою. Виникає питання: наскільки корисні такі депутати для територіальної громади та виборців?

Корупційні ризики депутатів-сумісників

Питання корупції і доброчесності в органах місцевого самоврядування та створених ними підприємствах підіймалося під час нашого круглого столу.

Так депутат Київради Наталя Манойленко («Самопоміч») зазначала, що більшість бюджету Києва (58 млрд. грн.) освоюється через комунальні підприємства та структурні підрозділи КМДА. Фактично, створюється парадоксальна ситуація, коли депутати, що суміщають свою депутатську діяльність із роботою в КМДА, районних державних адміністраціях та комунальних підприємствах міста Києва, спочатку самі голосують з бюджет, потім освоюють кошти з бюджету вже як керівники підприємств та підрозділів, і на завершення самі ж контролюють освоєння цих коштів і проводять аудит. У міжнародних партнерів, така парадоксальна ситуація викликає тільки подив і нерозуміння.

З точки зору чинного законодавства факт порушення такими депутатами довести складно. Але етичний кодекс депутатів мав би вирішити цю проблему, хоча його досі немає.

А поки самі депутати не вирішили цю проблему ми будемо з особливою прискіпливістю моніторити діяльність цих депутатів та інформувати виборців про результати такого моніторингу.

Конфлікт інтересів.

Як під час моніторингу та оцінювання діяльності київських депутатів, так і під час обміну думками на круглому столі ми стикнулися з невисокою обізнаністю депутатів про конфлікт інтересів та процедури його виявлення та врегулювання.

Незважаючи на те, що частина депутатів Київської міської ради, маючи конфлікт інтересів, при розгляді проектів рішень публічно заявляли про це та не приймали участі у голосуванні, були і такі, хто мав ознаки конфлікту інтересів і не врегулював його. Мова, насамперед, про Сергія Гусовського (позафракційний), Вадим Васильчук (позафракційний), Олексій Руденко (позафракційний), Сергій Харчук (позафракційний)), Володимир Гончаров («Солідарність»), Дмитро Банас («Солідарність»), Максим Конобас («Солідарність»), Олена Овраменко («Солідарність»), Роман Марченко (позафракційний).

В основному, приватними інтересами депутатів, щодо яких виникав конфлікт, були розгляд кадастрових справ та виділення земельних ділянок депутатам чи пов’язаним з ними особам, надання у користування комунального майна, голосування в інтересах пов’язаних підприємств.

За наслідками розгляду фактів неповідомлення депутатами про конфлікт інтересів та вчинення депутатами дій в умовах конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції склало та направило до суду адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно Володимира Гончарова, Максима Конобаса, Олени Овраменко («Солідарність»).

Матеріали розслідування голосування в умовах конфлікту інтересів щодо депутатів Сергія Гусовського, Олексія Руденка, Сергія Харчука і Вадима Васильчука передані у НАБУ і НАЗК для вирішення питання про притягнення цих депутатів до передбаченої законом відповідальності.

Київрада без антикорупційної програми.

Ще однією проблемою, яка впливає на якість запобігання корупції в Київраді є те, що ухвалена Київрадою антикорупційна програма не була погоджена Національним агентством з питань запобігання корупції, не виконується і не контролюється належним чином.
До речі, антикорупційна програма Київради містить серед інших заходів і необхідність проведення навчань з антикорупційної тематики серед депутатів, включаючи навчання та інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо виявлення та запобігання конфліктам інтересів. І якщо б ці навчальні та інформаційно-роз’яснювальну заходи відбувалися у належний спосіб, то ймовірно не було б правопорушень з боку депутатів під час їх голосування в стані конфлікту інтересів.

Відтак, ще раз хочемо звернуту увагу депутатів та керівництва Київради на необхідність, і це підтверджують результати круглого столу, просвітницької роботи серед депутатів на антикорупційну тематику. Самим же депутатам треба пам’ятати, що антикорупційна програма це - «must have», як кисень для життя.

Комунікації з виборцями і «просапування округів»

Як ми розуміємо, питання комунікацій депутатів з виборцями та донесення інтересів виборців і громади до владних щаблів є дуже важливим та актуальним елементом депутатської діяльності.

Проте, за нашими дослідженнями менше половини місцевих депутатів вчасно та регулярно комунікують з виборцями. Однак навіть ті депутати, які це роблять, підходять до комунікацій формально, що часто зводиться до випуску власних листівок, коротких заміток у територіальних ЗМІ та соціальних мережах, виступів на місцевому телебаченні. Як зазначають самі депутати, модною є практика «просапування округів» під наступні вибори. За підсумками 2018 року, лише 37 депутатів більш менш активно використовують соціальні мережі як найбільш доступний та швидкий інструмент комунікації з виборцями - не тільки інформують про свою діяльність, але й відповідають на дописи користувачів.

Місцеві обранці недооцінюють позитивний вплив постійної комунікації з виборцями. Адже, регулярне спілкування з громадою підвищує репутаційні показники депутата, що в майбутньому стане в нагоді у виборчому процесі.

Сучасний депутат має підтримувати постійний зв'язок із громадою, використовуючи можливості новітніх технологій. Так само і секретаріат Київради повинен йти у ногу з часом та запроваджувати й розвивати можливості спілкування громади зі своїми обранцями. І не так, як чат-бот Київради для зв’язку з депутатами, запущений на початку року, який є скоріш красивою картинкою, ніж повнофункціональним засобом комунікацій.

На наше переконання у кожного депутата, або принаймні у фракції, повинна бути своя комунікаційна стратегія у сфері депутатської діяльності.

Ключовими показниками ефективності комунікаційної діяльності депутата можуть бути частка охоплення та розуміння виборцями діяльності депутата, позитивні зміни у їх ставленні до депутата, тощо.

Ми не перестаємо наголошувати, що й депутатам і владі потрібно більше контактувати з представниками громадськості, щодо покращення депутатської та управлінської діяльності, адже спеціалістів серед громадських організацій достатньо.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Києві звертайтесь до: ГО «Інтегріті ЮА», тел. +38 (073) 239 12 16, e-mail info@integrityua.ngo.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Інтегріті ЮА».