Продаж алкоголю у МАФах, відставка міського голови та справи з нерухомістю: за що (не)голосували депутати Львівської міської ради у 2019

Аналітики Громадянської мережі «ОПОРА» у Львові у межах проекту «Атестація депутатів міської ради» вирішили пригадати, якими були найбільш резонансні рішення пленарного 2019 року для депутатського корпусу Львівської міської ради.

Минув четвертий рік повноважень місцевих депутатів. Обранці Львівської міської ради провели його у звичному робочому тонусі, зібравшись на 16 пленарних засідань та розглянувши більше 2,5 тисяч питань порядку денного. Серед переважної більшості технічних та в цілому очікуваних рішень, ми виокремили ряд неоднозначних проблем, навколо яких точилися дискусії як у сесійній залі, так і за її межами.

Найбільш гучно на місцевому рівні відрезонувала ухвала №4803 про заборону продажу у МАФах Львова алкогольних напоїв, яку 4 квітня 2019 року підтримали 43 депутати Львівської міської ради. Рішення викликало спротив власників відповідного бізнесу, які за два тижні зареєстрували та зібрали потрібну кількість підписів до електронної петиції про його скасування. Вже у травні місцеві підприємці вийшли на пікет, під час якого назвали дії ЛМР утисками малого бізнесу. На червневому пленарному засіданні Рада відхилила петицію, однак більше чверті обранців (21 депутат) голосували “за” скасування заборони. Серед них Петро Адамик, Роман Грицевич, Юрій Моравецький, Володимир Роп’як, Віталій Свіщов, Уляна Пак (БПП «Солідарність»), Олег Василишин, Христина Паньків, Юлія Хомчин (Об’єднання «Самопоміч»), Володимир Гринишин, Тарас Гупало, Андріян Гутник, Андрій Рікота, Андрій Карбовник, Дмитро Чунис (ВО “Свобода”), Юрій Кужелюк, Ірина Сердюк (“Громадянська позиція”), Ірина Оршак, Віталій Свінціцький, Михайло Дідух (“Народний контроль”), Любомир Босаневич (УКРОП). З метою вирішення конфліктної ситуації та пошуку компромісу у червні запрацювала спеціальна робоча група, однак представники влади в ній зайняли позицію “є алкоголь — немає МАФу”. 10 вересня за позовом підприємців Львівський окружний адміністративний суд скасував заборону Львівської міської ради на продаж алкоголю в кіосках. Влада оголосила про бажання оскаржити таке рішення, тому цілком ймовірно, що “алкогольні війни” у Львові матимуть продовження.

Не могли не позначитися на політичному кліматі міста президентська та парламентська виборчі кампанії, які загострили градус протистояння між різними учасниками політичної боротьби. Одним із основних об’єктів критики були міський голова Львова Андрій Садовий та його політична партія “Об’єднанню “Самопоміч” зі сторони представників різних політичних сил. Так, 24 травня на площі Ринок так звані громадські активісти, які позиціонували себе як представники громадського середовища (ГО “Рабів до раю не пускають”, ГО “Розвиток громади”, ВПВ “Патріот”, Нацкорпус Львівщини, ГО “Українська спілка учасників АТО”, “Всеукраїнське об’єднання учасників АТО”, ГО “Маєш діяти”, ГО “Інвалідів-учасників АТО”, ГО “Рух за людські права” тощо), яких пов’язують з певними політичними середовищами, оголосили безстроковий протест з вимогою відставки Андрія Садового. Вже 27 травня стало відомо, що депутати Петро Адамик, Григорій Козловський (БПП “Солідарність”) та Маркіян Лопачак (ВО “Свобода”) зареєстрували в ЛМР ухвалу про дострокове припинення повноважень міського голови, мотивуючи рішення бездіяльністю останнього у питанні закриття та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, вибору земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного заводу, розкраданням комунального майна, ухваленням окремих містобудівних рішень виконкомом тощо. Для висловлення недовіри меру ініціаторам потрібно було б зібрати 2/3 голосів депутатського корпусу ЛМР, а відтак переконати частину обранців, що входять до “більшості” самого ж міського голови. Попри вірусне поширення новини у ЗМІ регіону та країни, відповідна ухвала так і не була винесена на порядок денний засідання ЛМР.

(Фото https://www.032.ua/news)
До слова, питання про відставку Андрія Садового вже піднімалося раніше: у 2016 році керівник фракції ВО “Свобода” Маркіян Лопачак пропонував висловити недовіру міському голові через ситуацію, що склалася навколо трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Тоді навіть за внесення питання на порядок денний довелося голосувати двічі. В результаті із 60-ти присутніх депутатів «за» висловлення недовіри меру проголосували лише представники фракцій ВО “Свобода” та Українська галицька партія. Слід зазначити, що саме відтоді сміттєве питання не зникає з регіонального інформаційного простору та є маркером для багатьох політичних криз у Львові.

Не обійшлося і без резонансу навколо майнових питань, що належать до компетенції Львівської міської ради. На першому ж пленарному засіданні у 2019 році - 24 січня - депутати міської ради Львова погодили виділити з міського бюджету більше 2 мільйонів гривень на знесення скандальної забудови на вулиці Личаківській, 259. За відповідну ухвалу проголосували 41 депутат. У підсумку, справа, що тягнулася з 2014 року, коли за вказаною адресою виявили будівництво, завершилася наприкінці квітня і стала першим в Україні випадком демонтажу самобуду такого масштабу.

Попри прецедент, у березні подібний випадок із іншим недобросовісним забудовником закінчився компромісом. Так, ще 2003 року ТзОВ "Каньйон" отримало в оренду від міста земельну ділянку на вул. Шевченка, 307а під автостоянку. У 2015 році підприємство знову орендувало землю на 10 років, але тепер - для будівництва готелю. Після того, як забудовник отримав дозвільні документи на готель, почав будувати житлові будинку. 2017 року Господарський суд постановив знести самочинно зведену споруду. Втім станом на кінець 2018 року сторонам вдалося знайти спільне рішення, а вже 11 березня 2019 року на сесії Львівської міської ради 42 депутати підтримали ухвалу про укладення мирової угоди з Інспекцією ДАБК.

Майже півроку не вщухали суперечки навколо питання безкоштовної передачі Сергію Багрію земельної ділянки на вул. І. Карпинця, що в історичному ареалі Львова. Проти виступили активісти, пам’яткоохоронці, окремі депутати (зокрема Тарас Чолій від Української Галицької Партії). Неодноразово про цю ділянку згадували учасники травневого протесту під Ратушею. 19 вересня на пленарному засіданні Львівської міської ради депутати підтримали рішення про передачу землі 33 голосами. На тому ж, вересневому пленарному засіданні після двох невдалих попередніх спроб, 47 голосами було підтримано рішення про виділення управлінню культури приміщення на площі Ринок, 42 під створення комунального мистецького простору, який облаштують різними інклюзивними засобами для споживання мистецтва також і людьми з інвалідністю.

Резюмуючи, зазначимо, що у переважній більшості голосування депутатів Львівської міської ради упродовж 2019 року не були контраверсійними. Більшість рішень приймалася злагоджено та вчасно, що дозволяло забезпечити функціонування міста та уникати криз побутового характеру. Це свідчить про збереження у міській раді певних тенденцій на рівні взаємодії між окремими фракціями (переважно це Об’єднання “Самопоміч”, Громадянська позиція та Блоком Петра Порошенка “Солідарність”), які формують умовну більшість. Спільними зусиллями депутатів цих політичних сил приймалася більшість питань порядку денного. Попри це окремі теми стали предметом розбіжностей обранців у поглядах, на що в контексті розгортання президентської та парламентської виборчих кампаній варто розглядати радше з політичних, аніж ідейних мотивів.

Автор Анжеліка Зозуля

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад».
В соціальній мережі Facebook

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до: Тарас Радь, представник Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області
тел.: 098-765-86-22
e-mail: lviv@opora.org.ua

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Львівська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА».