Порядок денний чи нічний: як Одеська міська рада готує проєкти рішень в останню хвилину
Чергова сесія Одеської міської ради відбулася 2 липня 2025 року. Депутати розглянули рекордну кількість питань: 352 проєкти рішень. Серед них - звернення всіх фракцій щодо припинення громадянства України депутата-утікача та активні дебати про пріоритети розподілу бюджетних коштів. Експертна команда всеукраїнської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проаналізували, як пройшла сесія та чого досі бракує прозорості в роботі ради.
Як забезпечують доступ до проєктів рішень
Під час сесії міський голова Геннадій Труханов заявив: “Нам не перший раз роблять зауваження, що Одеса не відноситься до прозорих міст. Але куди вже більше прозоро? Сесії та комісії транслюються, все розповідають і розкрили все, що можливо”.
То чого ж не вистачає? Почнемо з формування порядку денного.
Перші проєкти рішень оприлюднено на сайті ради відповідно до закону за 10 робочих днів до сесії - 18 червня. Решту - вже з порушенням термінів. Попередній порядок денний, опублікований 20 червня, містив 85 пунктів. Надалі проєкти, доопрацьовані версії та правки з’являлися на сайті майже щодня, останні - в ніч перед сесією та вранці в день засідання. Затверджений порядок денний налічував 103 пункти, при цьому окремі рішення вносилися “з голосу”.
Важливою складовою прозорості є робота постійних комісій, що попередньо розглядають проєкти рішень. У день сесії, о 9:20 розпочалося засідання комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних відносин, де депутати внесли чимало правок.
Згідно з регламентом ради, усі зміни, доповнення й уточнення до проєктів рішень мають надсилатися депутатам і невідкладно публікуватися на сайті. Які саме правки внесли на ранковому засіданні та чи оприлюднили їх, - невідомо. Сайт не дозволяє визначити точний час публікації документів. Наприклад, у пакеті документів від 2 червня є правка до блоку земельних питань 6.2 на 77 аркушах, але невідомо, чи саме її розглядали на ранішньому засіданні комісії. Як громадськість і депутати могли ознайомитися з таким обсягом документів у день сесії, - теж незрозуміло.
Засідання комісій, їхні рішення та протоколи в цілому потребують окремої уваги: наприклад, перед попередньою сесією оприлюднили лише близько чверті протоколів комісій.
Ще одне “ноу-хау”, про яке згадав міський голова, це внесення на голосування проєктів рішень з правками, доданими вручну. Очевидно, такі правки також не оприлюднено на сайті. І хоча очільниця юридичного департаменту ради запевнила, що це не суперечить регламенту, до принципів відкритості та прозорості подібна практика не має жодного стосунку.
Пакетне голосування: зручно, але непрозоро
У затвердженому порядку денному - близько 100 питань, проте насправді розглянули 352 проєкти рішень. Це означає, що відбулося пакетне голосування, зокрема й за земельні питання. Характерна для Одеської міськради практика - одразу вносити земельні питання “пакетом” уже в попередньому порядку денному, депутати навіть не голосують за об’єднання їх у блок. Пакетне голосування справді зручне для апарату ради та депутатів, однак воно підриває якість рішень, зменшує довіру до ради й відкриває поле для зловживань.
Практика неналежного оприлюднення проєктів рішень та формування порядку денного, на жаль, уже стала звичною для роботи Одеської міської ради. Експертна команда кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” неодноразово звертала на це увагу, наголошуючи на важливості дотримання принципів відкритості, прозорості та підзвітності.
Нагадаємо, що згідно із законом, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, варто знову поставити запитання: чому підготовка проєктів рішень відбувається настільки хаотично, хоча часу більш ніж достатньо? Адже всі документи мали б бути підготовлені завчасно, оприлюднені у фінальній редакції та доступні для ознайомлення.
Формула прозорості проста: завчасно й у повному обсязі інформувати громадськість про проєкти рішень, що плануються до розгляду. Лише за таких умов жителі громади та їхні представники - депутати - можуть ознайомитися з матеріалами, внести пропозиції або висловити заперечення ще до ухвалення рішень.
Актуальне про склад депутатського корпусу
Під час сесії у залі Одеської міської ради було зареєстровано 46 обранців від фактичного списку у 56 депутатів. Про зміни в депутатському корпусі за останні півтора року експерти Атестації вже розповідали раніше.
На цій сесії депутати вирішили ухвалити звернення до президента України Володимира Зеленського з вимогою позбавити українського громадянства депутата Одеської міської ради від забороненої партії “ОПЗЖ” Богдана Гіганова. Ця ініціатива зумовлена журналістським розслідуванням про те, що депутат вже протягом тривалого часу перебуває на території російської федерації, де, за наявними даними, отримав громадянство, водійське посвідчення, а також роботу.
На переконання депутатського корпусу, зазначені факти є несумісними зі статусом депутата місцевої ради в Україні та дискредитують роботу органів місцевої влади. Одеський міський голова висловив занепокоєння, чи достовірна інформація щодо місцезнаходження та проживання обранця та чи не квапиться депутатський корпус з таким зверненням. Проте за підтримкою всіх фракцій звернення було прийнято.
Закон дійсно не передбачає дієвих механізмів відкликання мандатів, що могли б застосувати в самій Одеській міській раді. Тому, ймовірно, подібне звернення - це один із способів, яким депутатський корпус міг висловити свою позицію щодо колег-утікачів. Але при цьому стосовно інших обранців депутатський корпус не приймає жодних звернень чи інших публічних закликів щодо припинення їхніх повноважень.
У раді ще залишаються з мандатами депутати, які з початку повномасштабного вторгнення не зʼявляються на сесіях тощо. Це представники заборонених партій: від “ОПЗЖ” - Нікіта Авдєєв та Віталій Саутьонков, і останній з Партії Шарія - Іван Семчук.
Нагадаємо, Нікіта Авдєєв перебуває у США. На лист “Атестації депутатів місцевих ради” щодо вивчення фактів стосовно місця постійного проживання депутата Нікіти Авдєєва та подальших дій посадових осіб ради з реалізації вимог закону про дострокове припинення повноважень в міській раді зазначили про відсутність в них засвідчених офіційних документів про втрату громадянства або постійне місце проживання. Саме звернення передано до Одеської міської виборчої комісії для отримання інформації.
Ще один депутат - Віталій Саутьонков - у розшуку НАБУ, а Іван Семчук зник з публічного простору, хоча наразі продовжує бути членом робочої групи з питань використання депутатського фонду. До речі, зміни до складу групи вносились вже в 2023 році, проте депутата з неї не виключили.
Втрачає голоси, але поки не мандати, і фракція “Довіряй ділам”. Олег Бриндак рахується членом фракції, але сесії не відвідує. Оголошено у розшук Олександра Матвєєва, який, імовірно, втік до Іспанії.
Була присутньою на сесії депутатка Ірина Куценко, якій нещодавно оголосили підозру у справі про організацію заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах.
На сесії міський голова також повідомив про призначення свого нового заступника - ветерана Сергія Коцюби. Проте, за законом, заступники міського голови призначаються за рішенням ради. За тим же рішення ради заступники входять до складу виконавчого комітету. Тож наразі Сергій Коцюба є тимчасово виконуючим обовʼязки міського голови та буде опікуватися питаннями соціальної та внутрішньої політики.
Новели бюджетного законодавства
Традиційно, без особливих дискусій, депутати затвердили звіт про виконання бюджету за І квартал 2025 року та внесли зміни до міського кошторису.
Набагато більше часу зайняло внесення змін до місцевих цільових програм. Переважно ці зміни стосувалися продовження строку їхньої дії до 2028 року та включення прогнозованих планів заходів і обсягів фінансування на три роки. Такі коригування зумовлені новелами бюджетного законодавства, що передбачає повернення місцевих рад до середньострокового планування видатків.
Відтепер система управління публічними інвестиціями інтегрована в бюджетний процес на всіх його етапах. Зокрема, виконавчий комітет міської ради має до 1 вересня затвердити прогноз бюджету на 2026–2028 роки з плановими обсягами видатків всіх розпорядників коштів. Це потребує узгодження й інтеграції всіх стратегічних, інвестиційних і бюджетних програм громади. Відповідно, міська рада зробила один із кроків до такого єдиного підходу, ухваливши зміни до місцевих програм.
Варто зауважити, що зміни до цільових програм, їхня обґрунтованість та зміст практично не обговорювалися. Це можна пояснити як низьким рівнем обізнаності щодо механізмів реформи публічних інвестицій, так і відсутністю якісних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо подальших дій.
Під час сесії депутати майже вдвічі збільшили загальний обсяг фінансування місцевих програм. Якщо на початку року рішенням про бюджет на реалізацію 28 програм було передбачено 4,3 млн грн, то поточним рішенням вже затверджено фінансування 33 програм на суму 8,6 млн грн. Основним аргументом прийняття подекуди “нереалістичних” цифр стало те, що громада повинна заздалегідь планувати прогнозні видатки на наступні три роки, адже відсутність проєктів та заходів у стратегічних документах не дозволить у майбутньому залучити фінансування на їх реалізацію.
Найбільше коштів у 2025 році розподілено на реалізацію таких програм:
- Комплексна програма будівництва і розвитку соціальної та інженерної інфраструктури - 1,2 млрд грн
- Міська цільова програма благоустрою - 1,1 млрд гривень
- Міська цільова програма "Здоров'я" - 967,8 млн грн
- Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги вразливим верствам населення міста Одеси - 905 млн грн
- Міська цільова програма розвитку електротранспорту - 879,3 млн грн
Депутатський фонд
Зміни в бюджетному законодавстві вплинули і на формування депутатського фонду. Обранці затвердили нову редакцію положення про порядок використання коштів фонду, яка діятиме вже для планового 2026 року. У документі чітко визначено обсяг фінансування фонду кожного депутата - 5,0 млн грн на рік.
Щоб скористатися коштами депутатського фонду у 2026 році, депутат має подати заяву до робочої групи не пізніше 1 серпня поточного року. Заявки формуються на підставі звернень виборців.
Якщо депутат не подасть заяви в установлений термін, він втрачає право на використання коштів фонду, і замість цього фінансування буде спрямовано на інвестиційний проєкт із затвердженого середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій та єдиного проєктного портфеля громади.
У новому положенні також збережено норму, що в разі пропуску депутатом понад 50% пленарних засідань без поважних причин протягом року, за рішенням робочої групи його можуть позбавити можливості подавати пропозиції щодо використання власної частки депутатського фонду.
Команда “Атестації” як завжди, здійснить моніторинг відвідуваності депутатами сесій та комісій за рік, а також проаналізує відповідний звіт про використання депфонду за 2025 рік. Нагадаємо, що під час попереднього моніторингу виявилось, що депутат-втікач Нікіта Авдєєв отримав фінансування з депфонду у 2024 році.
Які питання піднімали депутати в залі
Під час засідання виникало чимало дискусій в ході розгляду питань. Одним із суперечливих стало рішення про фінансування Одеської районної ради в розмірі 3 млн грн.
Не менш резонансним було обговорення рішення про надання пільги для ”Інфоксводоканалу” в розмірі 24 млн грн. Фактично підприємство отримало цю пільгу як своєрідну компенсацію різниці між тарифами для населення й фактичною вартістю послуг.
Дискутували і відносно питання виділення 800 тисяч гривень на відновлення політехнічного університету, що вкотре постраждав унаслідок бойових дій. Питання виникло через те, що університет не підпорядковується місту, а також через відсутність аналогічної підтримки для інших закладів вищої освіти, що також зазнають збитків унаслідок війни. Після пояснення щодо необхідності забезпечити умови для освіти в місті для дітей та передбачення подібних витрат та іншим закладам освіти депутатський корпус проголосував за виділення коштів вишу.
На засіданні також пролунала ініціатива впровадити щоденну хвилину мовчання о 9:00 ранку в памʼять про загиблих внаслідок російської збройної агресії, з можливим зупиненням громадського транспорту. Таку практику вже запровадили в інших українських містах - зокрема Львові, Миколаєві, Житомирі, Сумах. Однак, за словами керівника департаменту транспорту, ця ініціатива потребує ретельного доопрацювання.
Загалом і підготовка, і проведення сесії залишили враження хаотичності та непрозорості. Відсутність завчасно оприлюднених проєктів рішень, проведення обговорень, консультацій і збору пропозицій щодо них роблять участь громади в цих процесах неможливою. Жителі можуть лише спостерігати за трансляціями, залишаючись сторонніми спостерігачами без реального впливу на формування політик міста.
Одеська міська рада
