Особливості неперсонального голосування у місцевих радах та як із цим боротись?
Кнопкодавство, як практика, в Україні з’явилася у 2000-х роках у Верховній раді, та набуло свого розквіту під час VI скликання українського парламенту. Застосовувалась так звана тактика швидких голосувань, коли вигідні діючій владі рішення приймались швидко, без обговорення або майже без обговорення, часто у вечірній або у нічний час, натисканням кнопок для голосувань 35-40 «кнопкодавами» за командою помаху руки тоді відповідального функціонера Партії Регіонів Михайла Чечетова. Захищаючі практику неособистого голосування, коаліція Партії регіонів та Комуністичної партії України дану процедуру називали «делегуванням повноважень».
кнопкодавсвтво у Верховній Раді України
З впровадженням електронних систем для голосування в місцевих радах ця проблема перекочувала і до них. Характерно, що одними із перших «жертв» неперсонального голосування стали обласні ради. Зустрічається кноподавство і на рівні міських рад, переважно, великих міст. Ймовірно, що при збільшенні чисельності складу ради, збільшується і ризик виникнення факту неперсонального голосування (в обласних радах кількість депутатів коливається від 64-х до 120-ти. Кількість депутатів в міських радах міст обласних центрів коливається від 42-х (переважна більшість невеликих обласних центрів) до 84-х в Харківській міській раді, в Одесі, Дніпрі або Львові беруть участь в прийнятті рішень 64-ри депутати). Іноді випадки неперсонального голосування депутатів місцевих рад бувають доволі курйозними.
https://bit.ly/34nsCJs
кнопкодавсвтво в Одеській обласній раді
Наприклад у 2011 році під час голосування Донецької обласної ради замість депутата обласної ради голосування здійснювала його помічниця-консультантка. В жовтні 2016 року, подібний інцидент відбувся вже у Київські міській рад. Під час проведення пленарного засідання Київської міської ради невідома особа, за сприянням окремих депутатів Київради, втрутилася в нормальний порядок функціонування системи електронного голосування та здійснила безпосереднє голосування. Щоправда, внаслідок голосування сторонньої особи у Київраді, результати голосування на момент 18:00 27 жовтня 2016 р. були скасовані.
фото https://blog.liga.net/
Чому неперсональне голосування це проблема?
Як правило, в великих місцевих радах перелік питань, які виносяться на розгляд депутатів може сягати до ста, а то і більше запитань. При цьому в місцевих радах нечасто практикується проведення сесій в декілька пленарних засідань. Відтак тривалість сесії-пленарного засідання може розтягуватись на довгі години протягом дня. Депутати покидають сесійну залу, в тому числі, і без планів на повернення. К завершенню сесій з таким підходом рада може опинятись в ситуації відсутності кворуму – мінімальної кількості присутніх депутатів для того, щоб розглядати і приймати рішення. Вірогідно, що для уникнення ситуації відсутності кворуму, депутати залишають свої картки для голосування колегам. Картки реєструються в системі – і надалі створюють вже штучну присутність «депутата» та здійснюють голосування без наявності самого власника картки.
https://bit.ly/2KTUNYU
синхронне кнопкодавсвто в Одеській обласній раді
В умовах, коли депутат, відсутній на засіданні, «здійснює голосування» за допомогою іншого депутата постає питання в правомочності рішень, які приймаються таким шляхом, оскільки кожен депутат має лише один голос з кожного питання (ст. 19 закону «Про статус депутатів місцевих рад), яке розглядає рада, а передача свого голосу іншому депутату не передбачена. Окрім того, закон України "Про статус депутатів місцевих рад" визначає, що депутат зобов'язаний брати участь у роботі ради (ст. 18), зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради (ст. 19).
Частина місцевих рад закріпляє положення про обов’язковість персонального голосування у своїх регламентах. Наприклад, у відповідності до частини 4 статті 36 Регламенту Львівської міської ради депутат Ради голосує виключно власною електронною карткою. Забороняється передавати картку для голосування іншим депутатам і відповідно голосувати декількома картками. А регламент Одеської міської ради каже, що депутат несе персональну відповідальність за використання його картки для голосування протягом усього пленарного засідання. Якщо депутат покидає пленарне засідання, він зобов'язаний вийняти свою картку для голосування з електронної системи голосування і повернути її відповідальному співробітнику апарату ради
фото з https://galinfo.com.ua
Однак, якихось правових наслідків для депутата, який порушував принцип особистого голосування, не існує. Єдине, що чекає на депутатів, це суспільний осуд від журналістів та громадських активістів. Проте, важливо розуміти, що джерелом повноважень депутата є його виборці. Відповідно, пропозиції відкликати депутатів-кнопкодавів мають низькі шанси на реалізацію, в кінцевому рахунку ініціювати процедуру мають самі ж виборці. Чисельні випадки спроб відкликати депутата місцевої ради є яскравим свідченням недієвості чинної процедури. В кінцевому рахунку, відповідальність для депутата-кнопкодава має наступати на виборах.
Втім, ще більшою проблемою є відсутність наслідків для рішень місцевих рад, які були прийняті з порушенням вимоги до персональної участі в голосуваннях депутатів. Тут в якості позитивного прикладу може бути використаний кейс Київської міської ради, де через участь сторонньої особи в голосуванні рішення було скасовано. Скасування або перенесення на розгляд наступної сесії питань, які були прийняті із порушенням принципів персонального голосування, в цьому ключі виглядають найбільш логічним наслідком неперсонального голосування місцевих депутатів. Звісно ж, якщо факт неперсонального голосування було доведено. Проте, вірогідність настання таких наслідків різко зменшується в разі, якщо учасниками неперсонального голосування є члени депутатської більшості ради, оскільки маловірогідно, що більшість погодиться скасовувати своє ж рішення.
https://bit.ly/2XOwkt2
Кнопкодавство на сесії Одеської міської ради Сергій Страшній і Тетяна Плаксій
Іншим шляхом боротьби за доброчесне виконання своїх обов’язків місцевими депутатами може стати скасування рішень ради в судовому порядку. Гіпотетично – така можливість є. Позитивною стороною є й те, що скористатись такою можливістю може вже будь-який громадянин. Практика скасування рішень місцевих рад, прийнятих з порушеннями, могла б виконувати функцію принаймні часткового запобіжника для майбутніх бажаючих передати свій голос колезі. Втім судовий процес може значно розтягнутись у часі, а також вимагатиме значних витрат ресурсів.
Саме тому поки що, найбільш вірогідною в короткостроковій перспективі відповідальністю за кнопкодавство скоріш за все залишатиметься перегляд громадянами кандидатури депутата вже на наступних виборах.
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».