Найактивніші полтавські депутати. Підсумки четвертого року роботи міськради

26.01.2020

Найактивніші полтавські депутати. Підсумки четвертого року роботи міськради

Ми продовжуємо аналізувати, як виконують свої обов’язки депутати Полтавської міськради. Цього разу під прицілом - активність на сесіях. Хто з обранців за рік утримував лідерські позиції, а хто ні - далі в матеріалі.

Перш за все про те, що маємо на увазі під активністю на сесіях. Згідно з методологією “Атестації депутатів місцевих рад”, показниками, які варто враховувати у цьому випадку, є кількість виступів на пленарних засіданнях та кількість поданих депутатських запитів за рік роботи ради (себто з 26 листопада 2018 року до 26 листопада 2019 року).

Щодо кількості виступів. Згідно з Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», кожна депутатська фракція під час засідання має право на гарантований виступ свого представника з кожного питання порядку денного. Кожен депутат при цьому може виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування.
 
Аналізуючи четвертий рік роботи ради (з 19-ої по 27-ому сесію; 11 пленарних засідань), ми брали до уваги лише змістовні виступи, враховуючи одну промову депутата з одного питання. Не враховувалися слово для інформації, надане автору проекту рішення, виступи, які складалися із самих запитань, відповіді на питання інших учасників засідання, виступи, які не стосувалися питань порядку денного (привітання, сварки між депутатами).

Порівняно з минулорічним рейтингом, топ-п’ятірка не змінилася. Однак цього разу лідерами є відразу двоє депутатів - Юліан Матвійчук (ВО “Свобода”) та Дмитро Сенчакович (Об’єднання “Самопоміч”). В активі кожного - по 15 змістовних промов. За ними - депутат Андрій Матковський (“БПП “Солідарність”) з 12 виступами на засіданнях. Четвертий у списку, як і минулоріч, “свободівець” Вадим Ямщиков, який за рік виголосив 9 змістовних промов. П’ятірку незмінно замикає депутат від ВО «Батьківщина» Олег Бєлоножко з 7 виступами.

Підкреслимо, четверо з п’яти лідерів рейтингу - голови депутатських фракцій. Це є закономірним, оскільки позицію й інтереси депутатів зазвичай представляє очільник фракції. Крім того, переваги для керівників прописані в Регламенті Полтавської міськради. Згідно з документом, голова фракції має право взяти слово для виступу в будь-який час, тоді як рядовий депутат повинен подавати заявку на виступ до секретаріату. 

Зауважимо, ми не включали до рейтингу секретаря міської ради Олександра Шамоту, оскільки він упродовж року головував на засіданнях та мав право першочергового виступу.

Що ж до загального результату активності корпусу, то, попри проблеми з відвідуваністю (фракція “Совість України” не була присутня на жодному пленарному засіданні) та зміни в складі корпусу (4 депутати набули повноважень упродовж року), ситуація з кількістю активних обранців помітно покращилася.

Так, цього разу в корпусі більше депутатів, які змістовно виступали на засіданнях -  21 обранець. Нагадаємо, що упродовж третього року роботи виявилося лише 16 охочих висловити свою позицію на сесіях.

Жодного змістовного виступу за четвертий рік повноважень не мають 20 депутатів міської ради. Причому 16 з них не брали слова на сесіях і впродовж попереднього року роботи. Це Дмитро Батигін, Тарас Бойко, Володимир Соколовський (“Рідне місто”), Дмитро Петров, Олександр Пінчук, Андрій Соколов (ВО “Батьківщина”), Юлія Мелкумова, Вячеслав Федоряка (“БПП “Солідарність”), Анатолій Костенко, Тарас Синяговський (ВО “Свобода”).  

Також упродовж двох років не виступали на пленарних засіданнях шестеро членів “Совісті України” - Ліліана Бєлашова, Максим Голдиш, Владислав Кива, Ірина Климко, Володимир Левченко та Володимир Медяник.

За ґендерною складовою однозначно лідирують чоловіки, оскільки їх і так майже у 6 разів більше (35 чоловіків проти 6 жінок). Однак, порівняно з минулим роком, кількість депутаток, які брали слово для виступів, збільшилася з 1 до 3 представниць. Упродовж року виголошували промови Тетяна Паутова (позафракційна), Олена Чірікова-Зоріна (“СДП”) та Майя Матвеєва (“БПП “Солідарність”).

Загалом за тематикою виступи депутатів можна орієнтовно поділити на три категорії:

  • монологи на тему: «чому члени корпусу повинні/не повинні підтримувати це питання порядку денного». Для прикладу, виступ депутата Дмитра Сенчаковича (19 сесія): 

“Шановні колеги! Хочу довести до вашого відома, що під час розгляду цього проекту рішення на профільній депутатській комісії, напевно вперше за каденцію, рішення було підтримано «за» одноголосно. Тому що нам надали повністю те, що ми вимагали спочатку каденції. Списки будинків, які ремонтуються, що виконується, що у роботі, що коли буде виконано. Тому прошу підтримати”
   

  • озвучення позиції фракції. Виступ Юліана Матвійчука (21 сесія):

“Матвійчук, фракція ВО «Свобода». Уже, коли ми приймали бюджет, я озвучував ці правки. Те, що 10 млн. на капітальний ремонт доріг для Полтави, яка тільки відійшла від зими – це дуже мало, на наш погляд. Також передбачені ті ж самі майданчики, про які ми говорили для початку співпраці з «Укртрансбезпекою». Тому поки-що фракція утримається. Далі будемо вивчати питання. Дякую”.

 

  • аргументовані пропозиції щодо змін до проєктів рішень. Для прикладу, виступ Олени Чірікової-Зоріної (20 сесія):

“Шановні депутати, присутні, Олексію Григоровичу! Прошу включити до цієї програми зелену зону біля ставків на Садах-2 та Садах-1. Тому що у минулому році на підтримку цієї ідеї мешканці прийшли на сесію міської ради та надали 300 підписів. Також за цю ідею мешканці голосували по бюджету участі і набрали 1039 голосів. Тому, Олексію Григоровичу, я вчора озвучила цю пропозицію на бюджетній комісії. Прошу Вас включити цю ідею та підтримати цю пропозицію. Дякую”.

З’явилися позитивні зміни в корпусі і щодо подання депутатських запитів. Якщо за третій рік роботи було нуль запитів на рахунку полтавських депутатів, то на четвертому році з’явився першопрохідець. Єдиний депутатський запит подав Тарас Бойко (“Рідне місто”) 20 листопада 2019 року до ПАТ “Полтавська птахофабрика”, управління цивільного захисту Полтавської ОДА та Державної екологічної інспекції. 

Нагадаємо, депутатський запит - вимога до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадовців, керівників підприємств, установ, організацій вирішити питання, дати офіційне роз'яснення або викласти позицію з питань, що мають суспільне значення і належать до відання ради. Депутатський запит має розглядатися на сесії місцевої ради. 

Додатковим критерієм активності є розробка і подання проєктів рішень. Однак, як і минулоріч, у міській раді нам повідомили, що дані щодо кількості поданих депутатами проєктів рішень не документуються. Тому визначити найактивнішого за цією складовою не вдалося.

Ще одним показником для оцінки, як і минулого року, ми обрали кількість внесених пропозицій і зауважень до порядку денного, що, за законодавством, є гарантованим правом кожного депутата. 

Згідно з Регламентом Полтавської міськради, депутати можуть подавати пропозиції як в усній, так і письмовій формі, головуючий на засіданні у свою чергу має поставити їх на голосування.

Абсолютним рекордсменом за кількістю поданих пропозицій за результатами одинадцяти пленарних засідань став Дмитро Сенчакович (Об’єднання “Самопоміч”) - 15 пропозицій. Загалом корпус підтримав 10 правок  депутата, ще 5 лишилися з негативним голосуванням. 

На другому місці за цим критерієм - «свободівець» Юліан Матвійчук, який має в активі 9 пропозицій (з них підтримано дві).

Третє місце - у депутата від “БПП “Солідарність” Володимира Корчаки, який за рік подав 3 пропозиції, однак підтримку корпусу жодна з них не отримала. 

По дві правки надходили від Вадима Ямщикова (ВО “Свобода”) та Едуарда Волкова (“Рідне місто”). В обох випадках корпус підтримав по одній пропозиції від кожного депутата. 

Зазначимо, пропозиції полтавських обранців в основному стосуються внесення коректив до проєктів рішень та включення/виключення питань з порядку денного пленарного засідання.

Депутатський корпус Полтавської міської ради очевидно став активнішим на сесіях, все більше обранців висловлюються свої думки щодо питань порядку денного та вносять свої пропозиції. Цього разу в лідерах за підсумками двох показників опинився Дмитро Сенчакович від Об’єднання “Самопоміч”. Однак загалом актив корпусу лишається два роки поспіль стабільним.

Нагадаємо, ми зібрали найоригінальніші публікації полтавських депутатів у соцмережах за рік. Хто поширює на своїх сторінках меми, а хто не гребує дописами з лайкою, дивіться тут

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:

В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Полтавській області звертайтесь до: ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА», e-mail: platformaplt@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».  В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА».