Як ми атестуємо місцевих депутатів. Відкриті біографії

16.10.2019

Як ми атестуємо місцевих депутатів. Відкриті біографії

Читаючи наші матеріали ви, мабуть, вже звернули увагу на те, що кожен з них присвячений конкретному критерію, за яким проходять Атестацію наші депутати. Всі ці критерії виходять із логіки законодавства України, яке врегульовує питання місцевого самоврядування, та статусу депутатів місцевих рад, або ж з усталених позитивних практик реалізації повноважень місцевими депутатами. 

Умовно наші критерії ми ділимо на три групи: принципи відкритості та прозорості, доброчесності та підзвітності. 

Під відкритістю для виборців розуміється простота та доступність інформації про обраних представників – місцевих депутатів. Під прозорістю діяльності – реалізація депутатських повноважень, а також прийняття рішень у відкритий спосіб, що дозволяє здійснювати громадський контроль. 

Під доброчесним представництвом інтересів своїх виборців розуміється поведінка та дії, які відповідають набору моральних та етичних принципів та стандартів, які, серед іншого, створюють бар’єри для корупційних дій.

Нарешті, під підзвітністю громаді розуміється відповідальність місцевих депутатів за здійснення своїх повноважень. 
Самих же критеріїв нараховується 22. 

З цієї публікації ми хочемо розпочати більш детально розповідати, за якими критеріями ми атестуємо місцевих депутатів та чому ми вбачаємо відповідність їм важливою. 

Почнемо з біографічних даних депутатів місцевих рад.

Отже, п.7 ст.38 ЗУ «Про місцеві вибори» каже, що всі кандидати подають до територіальної виборчої комісії автобіографії, в яких міститься: прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (зокрема на виборних посадах), партійність, склад сім’ї, місце проживання, контактний телефон, наявність чи відсутність представницького мандата та судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину. 

Така ж інформація подається в секретаріат міської ради перед прийняттям присяги вже обраними депутатами. 

Далі ця інформація у тому чи іншому вигляді публікується на сайті міської ради. Проте, за практикою, після опублікування на сайті міської ради біографічні відомості залишаються дуже стислими. Так, у багатьох випадках біографічні дані депутатів містять інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, освіту, місце роботи і сімейний стан та персональну фотокартку. При цьому відсутній досвід роботи, а головне - не вказані близькі особи депутата. 

Поширеними є і випадки, коли про депутатів сайти місцевих рад після обрання дуже часто не дають більше інформації, ніж дата народження та освітній рівень.


 
Тим не менш, депутат — це обрана особа, наділена владними повноваженнями, серед яких, наприклад, є і вразливі до корупції сфери ухвалення рішень щодо розподілу коштів платників податків, які зібрали до місцевого бюджету, або ж розпорядження комунальним майном чи землею. Через сім'ю або сфери бізнес-інтересів можуть здійснюватися зловживання, але без відкритості такої інформації важко визначити потенційне коло пов’язаних осіб, через яких можуть відбуватись зловживання. 

Важливо також розуміти, що біографічна інформація обраних на виборах представників громади не може й обмежуватись через принцип приватності. По-перше, біографічні дані, які підлягають оприлюдненню, не містять сукупності ознак персональних даних, які охороняються законом «Про захист персональних даних». По-друге, шкода суспільним інтересам від неоприлюднення такої інформації є більшою за потенційну шкоду суспільним інтересам від її оприлюднення. Хоча нам і важко уявити, яку шкоду суспільним інтересам, які покликані представляти депутати, може завдати оприлюднення його/її біографії.