Як депутати Київради врегульовують конфлікт інтересів

Більшість депутатів Київради, маючи конфлікт інтересів, при розгляді проектів рішень публічно заявляли про це та не брали участі у голосуванні.

Здебільшого приватними інтересами депутатів, щодо яких виникав конфлікт інтересів, були розгляд кадастрових справ та виділення земельних ділянок депутатам чи пов’язаним з ними особам, надання у користування комунального майна, голосування в інтересах пов’язаних підприємств.

Так, наприклад, про конфлікт інтересів на пленарному засіданні заявляв  депутат Сергій Паладій («Батьківщина») при розгляді проєкту рішення "Про поновлення договору оренди земельної ділянки гаражно-будівельному кооперативу «Захисник» Дарницького району міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхових та одноповерхових гаражів на вулиці Поліській". При цьому Сергій Паладій був головою правління ГБК "Захисник".



Також Вадим Сторожук («Солідарність») заявляв про виникнення конфлікту інтересів при розгляді та прийнятті проєкту рішення "Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» на вулиці Колекторній, 1 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації та обслуговування насосної станції з грабельним відділенням". При цьому Вадим Сторожук був заступником генерального директора “Київводоканалу”.



А депутатка Олена Овраменко («Солідарність») інформувала про наявність конфлікту інтересів щодо рішення Київради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бджілка-Сервіс» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування продуктового магазину на вул. Раїси Окіпної, 3-Г у Дніпровському районі м. Києва. При цьому депутат була засновницею зазначеного товариства.



Також депутат-засновник фірми Максим Конобас («Солідарність») заявляв про наявність конфлікту інтересів щодо рішення Київради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОТАС» земельної ділянки для експлуатації магазину продовольчих товарів та кафе на вул. Протасів Яр, 3 у Солом’янському районі м. Києва».



Депутатка Ольга Веремеєнко («Батьківщина») інформувала про виникнення конфлікту інтересів при розгляді проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці Щербаковій Юлії Леонідівні на вулиці Красицького, 79-а у Подільському районі міста Києва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд". При цьому громадянка Щербакова Ю.Л. є близькою родичкою депутатки.



Депутат Роман Марченко («Самопоміч», позафракційний) повідомляв про конфлікт інтересів при розгляді проєкту рішення Київради «Про внесення змін у рішення Київської міської ради від 20.12.2017 № 743/3750 «Про приватизацію земельної ділянки громадянці Марченко Світлані Василівні для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у 2-му пров. Лермонтова, 14-д у Дарницькому районі м. Києва». Громадянка Марченко є дружиною депутата.



Заявляв про конфлікт інтересів і депутат Микола Негрич («Солідарність») щодо розгляду питання «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель на вул. Михайла Максимовича, 6 у Голосіївському районі м. Києва». При цьому самого депутата вважають одним із бенефіціарів зазначеного товариства.

Цікавий кейс вийшов щодо заяви депутата Тараса Криворучка («Солідарність») про наявність конфлікту інтересів при розгляді проєкту рішення Київради «Про передачу фізичній особі – підприємцю Рябчику Максиму Євгеновичу земельної ділянки для обслуговування та експлуатації торгово-адміністративної будівлі на вул. Миколи Кибальчича, 11а». Цікавий тому, що Тарас Криворучко під час балотування вказував місцем своєї роботи благодійну організацію "Благодійний фонд "Дніпровська сила", і ця ж організація виконує функції громадської приймальні депутата Сергія Артеменка («Солідарність»). Повідомлення про конфлікт інтересів від Сергія Артеменка при розгляді вищезазначеного питання не було отримано, що може свідчити про вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.



За наслідками розгляду фактів неповідомлення депутатами про конфлікт інтересів та вчинення депутатами дій в умовах конфлікту інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції склало та направило до суду адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно Володимира Гончарова, Максима Конобаса, Олени Овраменко.

Так, стосовно депутата Київської міської ради Володимира Гончарова який, будучи заступником генерального директора ТОВ «Епіцентр К», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та взяв участь у розгляді та прийнятті рішення про затвердження порядку денного пленарного засідання 5 сесії Київради, яким було передбачено розгляд питань про передачу ТОВ «Епіцентр К» чотирьох земельних ділянок, чим порушив вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції», було складено 4 протоколи.

Стосовно депутата Київської міської ради Максима Конобаса, який не повідомив у встановленому порядку про наявний у нього реальний конфлікт інтересів та проголосував за прийняття порядку денного Київської міської ради, до якого включено питання передачі земельної ділянки суб'єкту господарювання, засновником якого є сам депутат, НАЗК склало та направило до суду 2 протоколи про адміністративні правопорушення. НАЗК вирішило, що депутат вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Шевченківський районний суд міста Києва встановив відсутність підстав для притягнення депутата до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення. Суд дійшов висновку, що голосування за прийняття порядку денного не є прийняттям рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Такий самий факт – голосування за прийняття порядку денного в умовах конфлікту інтересів - був зафіксований НАЗК і у депутата Київради Олени Овраменко, про що було складено та направлено до суду протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, що, відповідно до законодавства, суперечки між приватними та службовими інтересами називають конфліктом інтересів. При цьому під приватним інтересом, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), розуміється будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до пункту 3 частини першої стаття 28 Закону депутати місцевих рад зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. А відповідно до частини другої статті 35 Закону у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Але, у той же час, відповідно до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачений зовсім інший порядок поводження при конфлікті інтересів - депутат ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Можна було б ще сказати, що на депутатів місцевих рад поширюються вимоги й обмеження передбачені Закону України «Про запобігання корупції» але частина третя статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» містить посилання на старий Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Тобто законодавець створив для депутатів казусну ситуацію: з одного боку депутатам заборонено приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, а з іншого депутати можуть приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, але зобов’язані оголосити про наявність такого конфлікту. Наразі цей казус намагаються усувати у судовому порядку або прийняттям власних нормативних документів ради.

Також, відповідно до норм Регламенту Київської міської ради у разі виникнення у депутата Київради реального чи потенційного конфлікту інтересів він не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення Київрадою або будь-якими її органами, а також не має права як депутат Київради брати участь в обговоренні питань, пов’язаних з тим, щодо якого у депутата виник конфлікт інтересів. Також депутат Київради зобов'язаний публічно заявити про такий конфлікт інтересів або письмово повідомити про це головуючому на пленарному засіданні Київради чи голові відповідної постійної комісії.

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація».
На платформі Атестація депутатів місцевих рад.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Інтегріті ЮА».