“Вороги в залі”: як пройшла перша у 2023 році сесія Одеської міської ради
Політичний сезон-2023 в Одесі відкрився під час першої у цьому році сесії міської ради. Депутати зібрались 8 лютого у сесійній залі та планували розглянути попередній порядок денний зі звичним переліком питань розвитку міста. Але все вийшло не так, як звикла більшість глядачів онлайн-трансляцій сесій, та й самі депутати.
В цьому матеріалі експерти всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проаналізувала, як пройшла сесія та що (або хто) стало причиною блокування багатьох рішень.
“Найважча” сесія
Найважчою сесію за 8,5 років своєї роботи назвав засідання ради 8 лютого міський голова Одеси Геннадій Труханов.
Після урочистостей, пов’язаних з внесенням історичного центру Одеси до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, настав час для затвердження порядку денного сесії. Як і зазвичай, майже половина проєктів рішень на сайті мерії з’явилися з порушенням терміну оприлюднення, а деякі 7 лютого пізно ввечері. На цій сесії депутати фракції “Європейська солідарність” вирішили використати цей привід, щоб не підтримувати своїми голосами затвердження порядку денного.
Так, після оголошення пропозицій про включення проєктів до розгляду ради та провальне голосування щодо більшості з них, чи не вперше за багато років депутати провалили і голосування за прийняття порядку денного в цілому. Почалися дискусії, пропозиції повернутися і знову проголосувати за окремі пропозиції і за весь перелік питань. Але після декількох спроб набрати голоси “за”, стало зрозуміло, що сесія опинилася під загрозою зриву. За словами голови фракції “Європейська солідарність” Олексія Потапського, фракція була не згодна з деякими питаннями порядку денного. Його колега Петро Обухов також зазначив, що депутати отримали листи з проєктами, але без текстів цих рішень, тож і не могли ознайомитися з ними, а тому і не будуть голосувати по суті.
Промови депутатів від фракції “Довіряй ділам” про важливість проєктів для обороноздатності міста та підтримки його жителів, вислови мера щодо “ворогів всередині” та “нанесення удару у спину” не змогли зрушити з місця процес голосування. Депутати більш двох годин сперечались і поверталися, поверталися і сперечались, але порядок денний так і не могли затвердити. Зрештою, все ж таки сформували перелік питань та деякі з них навіть прийняли. Але майже кожного разу для цього доводилося декілька разів повертатися та по декілька разів голосувати за один і той самий проєкт.
Представники провладної більшості (“Довіряй ділам”, “Слуга народу” та колишні “ОПЗЖ”) говорили про те, що їхні депутати встигли ознайомитися з проєктами і не бачать проблем в тому, щоб “швиденько все почитати” та підготуватися до сесії.
Втім, чи були обидві позиції дійсно щирими, - лишаємо на розсуд виборців та експертів.
Адже, з одного боку, у секретаріату ради та політичної більшості було більше двох місяців з останньої сесії для ретельної та завчасної підготовки до нинішнього засідання. Однак купа проєктів, зокрема й по програмах розвитку, бюджету, земельних питаннях були опубліковані на сайті ради буквально за день до початку сесії. Також дійсно деякі депутати отримали листи з проєктами рішень, але без вкладень до них. Все це прямо порушує не тільки закон та Регламент ради, але й системний підхід до планування роботи. У свою чергу, внесення в ніч перед сесію проєктів рішень є однією з негативних практик Одеської міської ради та містить певні корупційні та інші ризики. Навряд чи порушення Регламенту можна виправдати питаннями обороноздатності міста, хоча такі спроби й були.
З іншого боку, не зовсім зрозумілими для спостерігачів та експертів були слова Олексія Потапського про те, що в одній із соціальних програм більшість колег не підтримала пропозицію “ЄС” щодо виділення коштів на відновлення одного з будинків, як і подальші слова самого мера про те, “що торгуватися він ні з ким не буде”. То хто про що “торгувався”?
Окремо варто звернути увагу на те, як депутати відреагували на “кнопкодавство” з боку Оксани Антонішак (”Довіряй ділам”), яка голосувала “за” відсутнього вже на той момент Василя Ієремію. В той час, коли кожен голос був важливий і кожне голосування було “на межі” +/- 1 голос, “опозиційні” депутати вирішили звернутися до міського голови, “щоб він прийняв відповідні заходи для усунення протиправного голосування”.
Важливу інформацію озвучила депутатка Жанна Мандриченко щодо рішення суду про те, що Олег Бриндак не мав права брати участь в голосуванні питань земельної комісії. Самого Бриндака на сесії не було, і земельні питання цього разу не вдалося навіть включити до порядку денного.
Чиї вони, “золоті акції”?
Як сказав міський голова, “торгуватися він не з ким не буде”. Але, щоб наступні сесії проходили більш-менш за прогнозованим сценарієм та рішення хоча б в більшості своїй затверджувалися і місто працювало, Геннадій Труханов, ймовірно, змушений буде домовлятися про політичні компроміси. Питання: з ким?
Нагадаємо, мінімально для прийняття рішень в міській раді необхідно 33 голоси (враховується і голос міського голови). Тож звернемося до “прикладної” математики. Спочатку про загальний перелік.
З початку повномасштабного вторгнення не з’являються на сесіях ради 14 депутатів. З колишньої фракції “ОПЗЖ” це Нікіта Авдєєв, Віктор Баранський, Богдан Гіганов (був тільки на першій сесії онлайн), Іван Демченко, Олександр Едельман, Віталій Саутьонков та Діна Яценко, з фракції “Європейська солідарність” Віктор Наумчак та Вадим Терещук (був на одній сесії офлайн), “Довіряй ділам” - Юрій Шумахер, всі члени фракції “Партії Шарія” - Олена Зефнер, Володимир Іванов, Іван Семчук та Ілля Фрейман (разом із Б.Гігановим він був тільки на онлайн-сесії).
Тож умовно в раді можуть бути фізично присутніми 48 депутатів. Троє з них перебувають на військовій службі, що точно не дозволяє розраховувати на їхню 100-відсоткову присутність. Ще декілька обранців не відвідують всі сесії. Навпаки, їх присутність у залі більш виняток, ніж правило. Це Олег Філімонов, Вадим Мороховський, Олександра Ковальчук, Олександр Матвєєв. Залишаються 40-41 депутати, котрі стабільно відвідують сесії і на голоси яких можна розраховувати.
А тепер про кількість депутатів у фракціях та хто саме може давати ці 33 голоси “за”.
З 38 депутатів на сесії були присутніми: 15 депутатів фракції “Довіряй ділам”, 11 - з колишньої фракції “ОПЗЖ”, 6 - з “Європейської солідарності” та 5 - з “Слуги народу”. В загальній кількості також рахуємо міського голову Геннадія Труханова та позафракційного секретаря ради Ігоря Коваля.
Здавалося б, що в такій конструкції при спільному голосуванні всіх депутатів “Довіряй ділам”, “Слуги народу”, ексОПЗЖ та мера із секретарем повинно бути 33 голоси і без депутатів фракції “Європейська солідарність”. Проте не все так просто.
В кожній із фракцій (окрім “Довіряй ділам”), є депутати, які “можуть собі дозволити” не підтримувати спільне голосування з фракцією: з ними неможливо домовитися, вони мають свою позицію та публічно її оголошують або ж з інших причин не голосують так, як треба більшості. І виходить, що стабільної більшості в сесійній залі немає, а при такій наявній кількості депутатів Одеської міської ради, ймовірно, й не буде. Тому проблема “золотих акцій”, тобто вирішальної кількості голосів, є вельми актуальною.
Однак, якщо проаналізувати результати голосування по всіх питаннях порядку денного 8 лютого, стає очевидним, що в подальшій перспективі “золотими акціями” на додачу до “Довіряй ділам” можуть володіти представники всіх фракцій та груп. Ситуативно не підтримували своїми голосами проєкти порядку денного не тільки всі депутати від “ЄС”, але і деякі члени фракції “Слуга народу” та ексОПЗЖ (нині позафракційні).
Ми проаналізували кожне з 81 питання та підрахували голоси “проти”, “утримався” та “не голосував", що зафіксовані системою голосування та оприлюднені на сайті ради
Як видно з результатів аналізу, свою незгоду з порядком денним найбільш часто демонстрували представники фракції “ЄС”, вони не підтримали половину голосувань у залі, а хтось і більше 60%.
Однак у цьому переліку є і представники інших фракцій/груп. Наприклад, Володимир Корнієнко, представник групи “ексів” з ОПЗЖ “За життя і мир”, не підтримав близько 40% голосувань.
Ольга Квасніцька також не підтримала 40% розглянутих питань, вочевидь, голосуючи не разом із фракцією “Слуга народу”. Трохи менший відсоток, але так само не підтримали приблизно 15% питань її колеги Дар’я Рибак, Олексій Асауленко, Наталія Жукова, Олена Коробкова.
Ймовірно, ймовірно, незрозумілою була сесія для двох депутатів-військовослужбовців, які вперше були присутніми на сесії ради з 24 лютого - Ігоря Батракова та Сергія Узунова. Вони також не підтримали десь 25% питань.
Вирішили продемонструвати свою окрему думку та не підтримали ряд голосувань колишні депутати від “ОПЗЖ” від групи “Українська мрія” Олександра Авдєєва.
Також окремо не голосували за низку питань експредставники “ОПЗЖ” Олена Вододюк, Лілія Леонідова, Олексій Єремиця, Роман Сеник.
Василь Ієремія з “Довіряй ділам” опинився в переліку тих, хто не підтримав голосування, випадково. Залишаючи залу, він просто не забрав свою картку для голосування.
Результати “протестного” голосування
Тож, якою в подальшому буде доля Одеської міської ради, де, цілком імовірно, може виникнути ситуація (хоча і гіпотетично), що власниками “золотих акцій” можуть стати депутати-екс”ОПЗЖ” з власною незрозумілою політичною долею, ми побачимо далі.
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням.
За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
На вебплатформі Атестація депутатів місцевих рад
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проєкт «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».